Яка країна стане «наступним Сальвадором»

Парагвай

У квітні цього року до парламенту Парагваю внесли законопроєкт про визнання біткоїна законним платіжним засобом. Тож досить несподівано країна почала розглядатися як потенційний Біткоїн-хаб. Депутат Дерліс Родрігес пропонував ввести в обіг цифрову версію національної валюти гуарані та надати найвищий статус біткоїну. Такі заходи планувалося реалізувати у комплексі з протидією відмиванню грошей та ухиленню від сплати податків.

Проте оптимізм щодо цієї країни швидко пішов на спад, адже законодавці не тільки відкликали цей законопроєкт, а й ухвалили вкрай суттєві обмеження для майнерів. Зокрема ініціатива, що представлена у травні цього року пропонує ув’язнювати нелегальних майнерів до 10 років й контролювати вплив майнінгу на енергосистему. Але офіційна позиція влади полягає у тому, що вона прагне лише врегулювати майнінг і вивести його у правове поле, а не заборонити.

Втім деякі експерти все ж вірять у потенціал Парагваю, попри непослідовність теперішньої політики. Парагвай має велику греблю Ітайпу, яка забезпечує великий обсяг відновлюваної енергії, яку можна використовувати для підтримки операцій з видобутку біткоїнів. До того ж країна вкрай потребує диверсифікації своєї економіки, яка зосереджена наразі на сільському господарстві та експорті енергії. Та все ж поки що тут більше питань, ніж відповідей щодо майбутньої Біткоїн-стратегії.

Кенія та Ефіопія

Кенія та Ефіопія – це дві країни, які межують між собою у східній частині Африки. Тут також спостерігаються певні кроки щодо реформування економіки в напрямку стандарту Біткоїна. Зокрема уряди обох країн співпрацюють з майнінговими компаніями щодо розвитку цієї галузі та залучення інвестицій з-за кордону. Hashlabs Mining активно просуває локації в Ефіопії, а Marathon Digital уклав угоду з владою Кенії.

До того ж обидві країни мають досить молоде населення, яке демонструє значний інтерес до новітніх технологій. Прийняттю біткоїна також сприяє той факт, що мільйони ефіопів і кенійців не мають доступу до банківських послуг. Тож вони вкрай потребують іншого підходу щодо отримання якісних фінансових послуг. Біткоїн та Lightning Network можуть не просто замінити банки, а й забезпечити максимальний рівень стабільності транзакцій й захистити заощадження від знецінення.

Серед основних викликів, що спостерігаються в обох країнах можна відзначити загальну соціально-економічну й політичну нестабільність, яка може відлякувати деяких майнерів та інших представників індустрії. Іншою проблемою може бути тиск з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку, які традиційно протидіють переходу країн на стандарт Біткоїна. На жаль, досвід Центральноафриканської Республіки (ЦАР) доводить, що африканські країни не завжди можуть протидіяти такій політиці міжнародних інституцій.

Аргентина

Після того як лібертаріанець Хав’єр Мілей обійняв посаду президента країни у грудні 2023 року, біткоїнери висловлювали сподівання щодо скорого переходу Аргентини на стандарт Біткоїна. Проте ситуація виявилася складнішою, ніж очікувалося. Зокрема новому уряду вдалося скоротити державні витрати й загальний дефіцит бюджету, а також дещо знизити інфляцію.

Проте у квітні було запроваджено Реєстр постачальників послуг з віртуальних активів (VASP), який вимагає обов'язкової авторизації та реєстрації учасників Біткоїн-ринку. Такі вимоги викликали обурення у деяких компаній. Зокрема Strike навіть припинив пересилання коштів між США та Аргентиною через таку політику уряду.

Втім 23 травня Національна комісія з цінних паперів (CNV) Аргентини провела зустріч з Національною комісією з цифрових активів Сальвадору (CNAD), де обговорювалися питання прийняття та регулювання цифрових активів. Тож знову з'явилася надія щодо більш послідовного запровадження необхідних реформ у країні.

ОАЕ

Об’єднані Арабські Емірати вже досить давно стали дружньою до Біткоїна країною, хоча й не надають активу статусу законного платіжного засобу. Податок на прибуток для більшості компаній не перевищує 10%, а у спеціальних економічних зонах може бути взагалі відсутнім. До того ж за інформацією радника президента Сальвадору Макса Кайзера, Абу-Дабі останніми місяцями таємно накопичує біткоїни.

Проте й у цій юрисдикції не все позитивно. Зокрема у травні цього року в Абу-Дабі заборонили майнити агропромисловим компаніям (з метою регулювання споживання електроенергії). Тож це створює певні перепони вільному функціонуванню ринку в країні, хоча й не загрожує поки що глобальним конкурентним позиціям.

Правова система країни побудована таким чином, що існують помітні відмінності між різними еміратами. Тому регуляторне середовище може залишатися досить неоднозначним і у майбутньому. Проте більшість аналітиків переконана у дотриманні Біткоїн-курсу в країні.

США

Ще рік тому США точно не було б у переліку країн, що слідують прикладу Сальвадору. Контроль над індустрією збільшувався, розглядалися навіть плани щодо запровадження 30%-го податку на електроенергію для майнерів, що б змусило їх мігрувати до інших країн. Але останніми місяцями ситуація радикально змінилася.

Комісія з цінних паперів та бірж (SEC) ухвалила 11 заявок на запуск спотових біткоїн-ETF у січні цього року. За чотири місяці фонди накопичили вже понад 800 000 BTC і значною мірою забезпечили зростання курсу активу майже у півтора раза. Розгляд нових податків для майнерів зняли з порядку денного, а кандидат у президенти Дональд Трамп пропонує лібералізувати біткоїн-законодавство та навіть випустити з в’язниці засновника Silk Road Росса Ульбріхта.

Проте також слід зважати на те, що зараз у США в самому розпалі передвиборчі перегони. Тож не всі ініціативи будуть гарантовано реалізовані у майбутньому. Зокрема багато експертів сумніваються щодо ефективної заборони CBDC (цифрових валют центробанків) у країні на наступні роки.