Чому Єгипту потрібен біткоїн

Фінансова криза

Громадяни Єгипту страждають від високої інфляції та девальвації національної грошової одиниці – єгипетського фунта. Минулого тижня курс валюти знизився відразу на 34% відносно долара США, а протягом останніх двох років – на понад 68%. Центробанк країни намагається наблизити офіційний курс до ринкового на вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ). Втім проблема інфляції та девальвації вже стала у країні хронічною.

Детальний розгляд динаміки офіційного курсу єгипетського фунта свідчить про періоди стабільності, за якими слідують різке пониження, і так декілька разів. Зазвичай такі патерни означають державне регулювання курсу. Іншими словами, він здебільшого встановлюється адміністративними рішеннями, а не ринковими факторами.

Саме така ситуація й спостерігається в Єгипті. Ринковий курс значно відрізнявся від офіційного. Тож у країні існував чорний ринок, адже за штучним офіційним курсом придбати долари США чи інші відносно стабільніші валюти було неможливо. Неринкове курсоутворення також призводило до торговельного дисбалансу та проблем для бізнесу.

Насамкінець громадяни Єгипту майже не мали реальних варіантів збереження власних заощаджень через зарегульованість фінансового сектору в країні. Тож за останні два роки купівельна спроможність фунта впала втричі. За підсумками лютого 2024 року річна інфляція значно зросла й сягнула 35,7% річних (ще місяць тому вона була нижче за 30%).

Наразі центробанк Єгипту змушений пришвидшити приведення офіційного курсу до ринкового, адже баланс міжнародних платежів та мінімальні інвестиції з-за кордону лише посилюють економічні негаразди в країні. Такі заходи також рекомендовані МВФ. Проте досвід інших країн вказує на те, що курс міжнародних фінансових регуляторів не завжди є оптимальним для країн-партнерів. Зокрема рівень заборгованості та залежності від міжнародного схвалення основних елементів грошово-кредитної політики зазвичай не сприяє стійкому економічному зростанню.

Біткоїн-альтернатива

Дії громадян наочно свідчать про те, що вони намагаються перевести власні заощадження в більш стабільні валюти та активи (хоча це їм наразі не завжди вдається). Також очевидно, що долар США – це також не оптимальний варіант, адже річна інфляція у США перевищує 3% на рік. Це, звичайно, краще за 35%, що наразі спостерігається у Єгипті, але все одно, не зберігає всіх накопичених активів (особливо у довгостроковому періоді).

Найбільш ефективним засобом заощадження останніми роками став біткоїн, адже він стабільно зростає відносно всіх фіатних валют та інших активів. У такий спосіб не тільки повністю покривається інфляція, а й забезпечується дефляція: тобто купівельна спроможність монет зростає. Минулого тижня курс біткоїна оновив історичний максимум у понад $70 000. До того ж це вперше відбулося ще до халвінгу, що ілюструє той факт, що гіпербіткоїнізація лише пришвидшується.

Цифрові активи у Єгипті перебувають у «сірій зоні» в плані регулювання. Хоча немає закону, який би прямо забороняв володіння BTC, банківське законодавство забороняє здійснювати операції з цифровими активами або рекламувати їх без ліцензії Центрального банку Єгипту. Крім того, релігійний указ (фетва) оголосив таку торгівлю забороненою згідно з ісламським правом, хоча цей указ не є юридично обов'язковим. Попри ці обмеження, є свідчення зростання інтересу єгиптян до BTC.

Зокрема протягом останніх 12 місяців спостерігається стійка тенденція до збільшення пошукових запитів «bitcoin» у пошукових системах. А піку ця тенденція досягла саме на початку березня, що не випадково збіглося з девальвацією національної валюти та рекордною інфляцією.

Тож значна частина населення вже усвідомила, що єдиним дієвим варіантом збереження заощаджень є якнайшвидше переведення коштів у біткоїн. Попри те, що курс BTC останніми місяцями стрімко зростає, це не спекулятивний інструмент, а захисний і резервний актив на перспективу. Приклад MicroStrategy доводить, що така стратегія також може бути оптимальною й для бізнесу (у тому числі й у країнах, що розвиваються).

А як щодо державної політики? Оптимально було б зробити біткоїн законним платіжним засобом (саме так вчинили у Сальвадорі) або хоча б вивести інвестиції у BTC з «сірої зони». Проте влада Єгипту таких планів, схоже, не має.

У Сальвадору ще до переходу на стандарт Біткоїна не було сеньйоражу, адже країна використовувала долар США як законний платіжний засіб. А Центральний банк Єгипту випускає власну грошову одиницю й отримує від цього прямі й непрямі переваги, тож і не поспішає відмовлятися від грошової монополії. Щодо лібералізації Біткоїн-регулювання, це також малоймовірно, адже тісне співробітництво з МВФ це, як правило, виключає.

Тож, на жаль, радикальні позитивні зміни навряд чи відбудуться в Єгипті на загальнодержавному рівні у середньостроковій перспективі.

Що у підсумку

Єгипет переживає масштабну фінансову та соціально-економічну кризу, яка викликана здебільшого неграмотною монетарною політикою та адміністративним втручанням у курсоутворення. За таких умов громадяни збільшують попит на тверді валюти. Але повністю розв’язати поточні проблеми може лише біткоїн, адже тільки він забезпечує стале зростання купівельної спроможності у довгостроковому періоді.