Біткоїн: цифрові права на видобуток корисних копалин майбутнього

У Техасі спадщина володіння правами на корисні копалини вкарбована в саму історію штату. Права власності на корисні копалини передаються з покоління в покоління, як цінна сімейна реліквія, і це більше, ніж просто законне право; це культурний маркер, символ стійкості та коштовний спадок. Здобуті з часом багатство та процвітання власників прав на корисні копалини у Техасі також пов'язані з великою відповідальністю. Ця відповідальність вимагає далекоглядного фінансового підходу та відданості етичному та екологічному управлінню для забезпечення добробуту майбутніх поколінь, які успадкують мінеральні родовища. Корінні мешканці Техасу добре знають, що не можна робити те, що може поставити під загрозу їхнє право власності. «Ніколи не продавай свої права на видобуток корисних копалин» – це поширений вислів серед жителів Техасу.

Причина, чому покоління техасців зберігають права на корисні копалини у своїх родинах, полягає в тому, що сучасна глобальна економіка майже повністю базується на вигодах від видобутку, очищення та переробленні цих копалин. Володіння правами на видобуток корисних копалин означає володіння основним первинним матеріалом, який дозволяє виробляти та розповсюджувати майже всі товари та послуги, якими користується наша цивілізація. У майбутньому світове економічне виробництво так само покладатиметься на Біткоїн для координації великих транзакцій між виробниками та промисловими компаніями.

Права на видобуток корисних копалин у Техасі

Права на видобуток корисних копалин – це права власності на надра та право продавати, освоювати та видобувати ці матеріали. Техасцям пощастило мати право доступу до цінних запасів корисних копалин та вуглеводнів, які розташовані під їхніми володіннями, вже понад 150 років. Власники прав на видобуток корисних копалин можуть відстежувати право власності через юридичні записи, з часів конституції штату Техас 1866 року, яка була створена, щоб задовольнити вимоги повернення до Сполучених Штатів після відокремлення п'ятьма роками раніше і яка твердо закріпила приватні права на видобуток корисних копалин.

Важливо розуміти, що права на видобуток корисних копалин у Техасі можуть бути відокремлені – і здебільшого наразі відокремлені – від прав власності на поверхні землі. Крім цього, надрокористування можна розділити на дрібніші частки власності. У Техасі родовища з корисними копалинами зазвичай діляться на крихітні частки володіння. Незалежно від того, чи має один і той же власник права власності на надра та поверхню, чи вони були розділені в минулому, відповідно до законодавства Техасу, право на корисні копалини має верховенство над правом власності на поверхні. Це право дозволяє власнику прав на видобуток корисних копалин використовувати поверхню землі для розвідки, освоєння та видобутку нафти та газу на території цієї власності. Власник прав на видобуток корисних копалин зазвичай досягає його шляхом укладання контракту (договору оренди корисних копалин) зі спеціалізованою компанією на розвідку та видобуток ресурсів на ділянці в обмін на одноразову виплату, з виплатами роялті після продажу ресурсів на ринок.

Чотири стовпи сучасного суспільства

Досягнення нинішнього рівня життя в сучасному суспільстві було б неможливим без масового використання викопного палива, яке видобувається з-під земної поверхні. У своїй книзі «Як насправді влаштований світ» автор Вацлав Сміл майстерно аналізує нашу повну залежність від викопного палива для забезпечення чотирма незамінними матеріалами, від яких залежить наша цивілізація: цемент, сталь, пластмаси та аміак.

Для виробництва цих чотирьох найважливіших матеріалів необхідно приблизно 17% світових енергоресурсів. Наша здатність користуватися Інтернетом та кожним підключеним пристроєм залежить від вуглеводнів викопного палива. Інфраструктура та технології сучасного світу можливі лише завдяки їх використанню, і вони є єдиним засобом забезпечення продовольством 4 мільярдів людей. У своїй книзі Сміл пояснює вирішальну роль кожного з цих матеріалів у функціонуванні нашої глобальної економіки. Їхнє виробництво значною мірою залежить від викопного палива, без будь-яких інших життєздатних замінників енергії. Сміл зазначає, що глобальне річне виробництво цементу складає 4,5 мільярда тонн, сталі – 1,8 мільярда тонн, пластмас – майже 400 мільйонів тонн та аміаку – 180 мільйонів тонн.

Наразі не існує реальної альтернативи використанню сталі чи цементу для будівництва світової інфраструктури. Властиве їм поєднання міцності, довговічності та адаптивності не має собі рівних серед інших матеріалів. Виробництво цементу та сталі потребує інтенсивного нагріву, що наразі можливо лише шляхом спалювання викопного палива. Заміна застарілої інфраструктури розвинених країн та будівництво нової інфраструктури у слаборозвинених країнах вимагатиме постійного масштабного виробництва нового цементу та сталі.

Виробництво аміаку та пластмас потребує великої кількості енергії та утворюється з використанням вуглеводневої сировини. 50% світового виробництва харчових продуктів залежить від аміачних добрив, що виробляються з використанням водню, який отримують із природного газу. Природний газ є джерелом енергії, яке забезпечує високий тиск і температуру, необхідні для процесу.

Більше ніж 99% пластику отримують у результаті перероблювання вуглеводнів викопного палива. Жоден альтернативний матеріал не пропонує таких переваг, як легка вага, гнучкість, довговічність та корисність пластику. У світі існує безліч продуктів, які містять пластик, наприклад, деталі автомобілів і побутової техніки, побутова електроніка, пакування для харчових продуктів, меблі та життєво важливе медичне обладнання в лікарнях. Нафтоперероблення також забезпечує такі важливі елементи, як клеї, моторні мастила, мийні засоби, охолоджувальні рідини, чорнило, фармацевтичні препарати, покриття та текстиль.

Вилучення викопного палива з глобального енергопостачання в найближчі кілька десятиліть є нереальною метою, якщо об'єктивно проаналізувати наявні дані. Враховуючи наші фізичні та реальні обмеження, перехід до декарбонізованої економіки на відновлюваних джерелах енергії майже неможливий.

Вуглеводневі мінерали відіграють помітну роль на початкових етапах масового сучасного виробництва, а транспортування кінцевих товарів майже повністю залежить від вуглеводневого палива. Простежуючи етапи виробничих процесів у зворотному напрямі від фінальної стадії виробництва споживчих товарів та послуг до початкового надходження вуглеводнів викопного палива, можна виявити, що володіння правами на видобуток корисних копалин на першій стадії виробництва означає ключову позицію впливу на економічний ландшафт. Ця позиція дає власникам прав на корисні копалини величезну владу формувати та диктувати економічну долю кожної людини, підприємства та нації. Наша глобальна економіка базується на розсуді власників прав на корисні копалини щодо дозволу на використання своєї власності.

Подібно до того, як володіння правами на видобуток корисних копалин означає володіння основним матеріалом, який лежить в основі функціонування всієї світової економіки, володіння біткоїном сьогодні означає володіння правами на видобуток корисних копалин для економіки майбутнього. Одного дня світова економіка функціонуватиме завдяки обміну біткоїном між виробничими організаціями. Ті, хто володіє біткоїном, володітимуть фінансовою заставою, яка дозволить економіці функціонувати та здійснювати транзакції.

Біткоїн та права на видобуток корисних копалин

Біткоїн та права на видобуток корисних копалин можуть здатися різними поняттями, але вони мають певну схожість. Обидва підпадають під дію концепції обмеженої пропозиції. У випадку з Біткоїном через його запрограмований дефіцит існуватиме лише 21 мільйон монет. Аналогічно, права на видобуток корисних копалин стосуються володіння рідкісними мінеральними ресурсами під землею. І Біткоїн, і права на видобуток корисних копалин мають форми власності, тобто їх можна купувати, продавати чи передавати іншим. Вартість кожного активу визначається динамікою ринкового попиту та пропозиції, і кожен з них з часом зазнав значних коливань цін. І права на видобуток корисних копалин, і Біткоїн мають спільну рису децентралізації. Біткоїн працює в децентралізованій мережі, і жодна організація не контролює його емісію чи транзакції. Подібним чином права на видобуток корисних копалин є правом власності на активи, розміщені по всьому світу без централізованого емітента. Кожен актив також потребує значних витрат на видобуток та випуск на арену економічної діяльності людини. Видобуток нафти та газу з-під землі потребує значних вкладень фінансового капіталу, робочої сили та енергії. Створення нової пропозиції в мережі Біткоїна також потребує значних витрат енергії та капіталовкладень у фізичне обладнання та інфраструктуру.

Дефіцит біткоїна зумовлений запрограмованим обмеженням його пропозиції у 21 мільйон, але дефіцит біткоїна також розвивається через його відносний зв'язок з усією сукупністю світових товарів та послуг. Оскільки номінальна кількість товарів та послуг зростає зі швидкістю, яка перевищує швидкість пропозиції нового біткоїна, біткоїн стає дефіцитнішим у порівнянні з цими товарами та послугами, оскільки він росте повільніше. Цей відносний аспект Біткоїна в нашій економіці створює другий рівень дефіциту понад запрограмований ліміт пропозиції у 21 мільйон. Оскільки цей другий рівень дефіциту з часом зростає через мережеві ефекти економіки, що розширюється, інші форми зберігання вартості постійно стають гіршими, ніж цей найкращий засіб збереження вартості.

Ціни, виражені у біткоїні, завжди знижуються, що робить його кращим способом збереження капіталу, ніж інші форми. Наприклад, витрати на будівництво нових промислових будівель зросли на 46% за останні п'ять років, тобто капітальний промисловий проєкт, який п'ять років тому коштував 100 мільйонів доларів, сьогодні може коштувати 146 мільйонів доларів. Однак, якщо оцінювати його в біткоїні, вартість цього проєкту знизилася майже на 90%: з 26 253 BTC п'ять років тому до 3395 BTC сьогодні. Оскільки світ продовжує ставати продуктивнішим, цінність цього приросту продуктивності зберігається в переважних засобах заощадження. Цим засобом заощадження є Біткоїн, і в міру того, як учасники світового ринку розумітимуть це, вартість Біткоїна постійно зростатиме.

У рамках поточних розмов про Біткоїн часто можна почути або прочитати про майбутнє, в якому торговці будуть продавати свої товари в обмін на оплату біткоїном або іншими пов'язаними програмами, які функціонуватимуть поверх мережі Біткоїна. Прийняття роздрібними торговцями, безсумнівно, допоможе підвищити попит на біткоїн та поступово збільшити цінність мережі. Однак найбільший вплив на зростання попиту на біткоїн відбудеться, коли власники світових факторів виробництва почнуть вимагати біткоїн як оплату за свої товари.

Біткоїн та виробництво

Компанії, які беруть участь у різних стадіях виробничих процесів, почнуть розуміти економічний феномен володіння грошовими балансами, які збільшуються у вартості, просто утримуючи їх, і, отже, почнуть вимагати для оплати біткоїн. Заощадження, вартість яких збільшується, а не зменшуються з часом, спрощують фінансове планування великих капітальних витрат. Значні капіталовкладення у нові проєкти стають більш керованими. Підприємства зможуть більш ефективно фінансувати капітальні проєкти, використовуючи свої грошові резерви, які зберігаються в біткоїні, замість покладатися на боргове або акціонерне фінансування. Фінансові фахівці, які управляють структурою капіталу компанії, вступлять у нову еру корпоративних фінансів та почнуть розраховувати чисту поточну вартість інвестицій, зроблених з використанням грошей, вартість яких з часом збільшується, а не знецінюється.

Коли фірма вирішує інвестувати у продуктивні зусилля, вона робить це для отримання вищого прибутку. Коли компанія використовує накопичений біткоїн для фінансування капітального проєкту, вона прийматиме біткоїн лише як прибуток від інвестицій. Прийняття грошей гіршої якості буде неприйнятним. Оскільки виробничі підприємства все частіше використовують біткоїн як засіб для координації обміну цінністю у виробничих процесах, мережа Біткоїна поглинатиме значні обсяги вартості з чинної грошової системи. Цей процес створить круговий обмін, зміцнюючи статус Біткоїна як засобу заощадження та збільшуючи попит серед компаній.

Коли використання біткоїна для великих транзакцій між підприємствами стане поширеним, доступність біткоїна на ринку стане обмеженою. Тоді єдиним способом придбати біткоїн буде надання чогось цінного натомість. Купівля біткоїна за інші форми валюти на обмінних пунктах стане рідкістю, і тим, хто захоче отримати біткоїн, доведеться заробляти його. Біткоїн стане практично недоступний для покупки традиційними способами.

Настане день, коли виробники капіталомістких товарів та дефіцитних природних ресурсів перестануть приймати цілеспрямовано розбавлені гроші за свою продукцію. У майбутньому, коли великі платежі між виробниками та промисловими фірмами здійснюватимуться через Біткоїн, від нього залежатиме функціонування світової економіки. Ті, хто накопичив біткоїн заздалегідь, опиняться у позиції домінування. Подібно до того, як сьогодні власники прав на надра корисних копалин отримують прибуток, дозволяючи використовувати свою власність для забезпечення глобальної економіки, власники біткоїна одного дня зможуть отримати вигоду, володіючи грошима, які координують світове економічне виробництво.

Володіти біткоїном сьогодні – це володіти правами на корисні копалини у майбутньому.

Це гостьовий пост Аарона Робертса. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.