Україна в межах адаптації українського біткоїн-законодавства до міжнародних норм вирішила запровадити стандарти Групи з розроблення фінансових заходів у межах боротьби з відмиванням грошей (FATF). Про це написала директорка Директорату цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації Юлія Пархоменко у Facebook.
«Якщо ми їх не врахуємо, буде ризик, що нашу країну та бізнес занесуть до «сірого» чи «чорного списку» FATF. Щоб цього не сталося, парламент ухвалив закон №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення», який набув чинності наприкінці квітня 2020 року», – повідомила Пархоменко.
Вона нагадала, що поки що вимоги закону щодо віртуальних активів не працюють, діяльність постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, сьогодні не регулюється.
У Мінцифри вважають, що впровадження фінансового моніторингу операцій з віртуальними активами можливе за адекватного регулювання. Якщо запровадити неефективне регулювання, є ризик не запустити ринок – постачальники послуг не реєструватимуться в українській юрисдикції чи продовжать працювати в тіні. А фінансовий моніторинг неможливий на «сірому ринку».
«Отже, першочергове завдання – створити для учасників індустрії позитивні умови роботи в Україні з дотриманням AML-вимог. Це сприятиме детінізації криптосектору та зробить нашу країну привабливою для іноземних інвесторів і компаній на цьому ринку», – наголосила Пархменко.
Мінцифри та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) підготували два законопроєкти про оподаткування Біткоїн-індустрії. Обидва було внесено до Верховної Ради у листопаді з різницею у десять днів.
Обидва документи мають багато відмінностей, які передусім стосуються податкових ставок. У зв'язку з цим голова об'єднання Blockchain4Ukraine, народний депутат Олексій Жмеренецький висловив думку, що перед українськими парламентаріями постає завдання розробити усереднений варіант законодавчого регулювання, досягнувши компромісу між пропозиціями НКЦПФР та Мінцифри з урахуванням побажань FATF та Єврокомісії.
FATF розробляє глобальні рекомендації щодо виявлення підозрілих операцій. Проте реалізація цих ініціатив загрожує користувачам фінансових послуг.
Нові AML-норми або класифікація транзакції як потенційно ризикової можуть призвести до обмеження чи блокування облікового запису клієнта. Від процедур, що застосовуються FATF, страждають передусім некомерційні організації.