Помаранчеві демони Крістін Лагард

Несподівані подробиці

Під час виступу перед студентами у Франкфурті 24 листопада Крістін Лагард зробила неочікувану заяву – її син інвестував у цифрові активи, проігнорувавши материнські поради. Як результат, він втратив «не дуже велику суму», але це становило близько 60% від інвестиційного капіталу. Після цього вона знову підкреслила, що біткоїн і криптовалюти не можуть вважатися інвестиціями, тому їх слід уникати.

Проаналізуємо, що на практиці може означати історія Лагард і у що саме інвестував її син. Тут є кілька можливих варіантів. Перший з них – інвестиції у біткоїн та продаж монет у збиток під час ведмежого ринку. Якщо припустити, що її син придбав BTC близько до його піка 2021 року, а продав близько до мінімуму 2022 року, то він насправді міг втратити 60%. Проте залишається незрозумілим, навіщо він фіксував цей збиток, якщо, за словами Лагард, сума була не надто великою.

Другий варіант – інвестиції у сумнівні альткоїни. У такому разі син Лагард теоретично міг зазнати збитків навіть цього року. Попри те, що біткоїн продемонстрував зростання у понад два рази 2023 року, чимало альткоїнів зазнають краху. Тому якщо мова йде про такий дивний вибір інвестицій, то таке теж може бути.

Але є і третій варіант. Можливо, вся це історія – лише вигадка. На жаль, політики іноді вдаються до таких псевдо-прикладів, які, за їхньою логікою, мають зіграти їм на користь. Зокрема у Крістін Лагард два сини, але про кого конкретно йде мова досі невідомо. До того ж попередні варіанти з інвестуванням у BTC та фіксуванням прибутку або вибір вкрай сумнівних альткоїнів також є не надто переконливими.

Критика Біткоїна

Крістін Лагард залишається одним із головних критиків Біткоїна, роками тиражуючи майже всі можливі міфи проти нього. Наприклад, говорячи про біткоїн та інші цифрові активи, вона зазначала: «Вони ні на чому не ґрунтуються. Немає жодного базового активу, який би виступав якорем безпеки».

Тож Крістін Лагард стверджує, що біткоїн нічим не забезпечений й не має об’єктивної вартості. Проте, як справедливо зазначає голова Комісії з цінних паперів та бірж (SEC) Гері Генслер, біткоїн є товаром. Тобто він належить до того самого класу активів, що і золото, срібло, нафта тощо. Товари не потребують додаткового забезпечення: вони самі по собі являють цінність.

Біткоїн виступає ідеальними технологічними грошима, адже доповнює обмеженість пропозиції можливістю повністю контролювати власні кошти через приватні ключі, а також забезпечувати високий рівень приватності та масштабованості (особливо завдяки Lightning Network). Алгоритм консенсусу Proof-of-Work гарантує об’єктивність при здійсненні операцій і неможливість зміни правил найбагатшими чи найвпливовішими учасниками.

Якщо аргумент про незабезпеченість реальними активами й можна використати, то як раз відносно фіатних грошей. З 1930-х років, а особливо після остаточного скасування навіть номінального золотого стандарту в США у 1969 році, фіатні валюти стали повністю незабезпеченими. Вони приймаються населенням та бізнесом виключно через їхній правовий статус законного платіжного засобу. Без нього вони не будуть коштувати більше за папір, на якому вони надруковані, а електронні фіатні кошти не будуть коштувати нічого.

Натомість вартість біткоїна формується ринковим шляхом і не потребує будь-якого визнання від держави. Проте Сальвадор уже визнав біткоїн законним платіжним засобом у країні, і такий статус може бути наданий активу і в інших країнах після оновлення історичних максимумів.

CBDC як пріоритет Крістін Лагард

Можна було б зробити припущення, що Крістін Лагард просто не сприймає технологічні фінансові рішення. Проте це не так. Зокрема вона активно підтримує законодавчу ініціативу MiCA (Markets in Crypto-Assets) та запровадження CBDC, що відома у ЄС як цифрове євро. До того ж критиці переважно піддається саме біткоїн, а не альткоїни. Річ у тім, що на біткоїн припадає 94% загального хешрейту всіх проєктів на алгоритмі консенсусу Proof-of-Work. Тож лише біткоїн може повноцінно виконувати функції грошей і забезпечувати максимальну надійність власного блокчейну.

Крістін Лагард добре усвідомлює, що лише біткоїн створює реальну конкуренцію планам урядів на ЄС загалом щодо підтримки монополії на випуск грошей. Просуваючи CBDC, президент ЄЦБ стверджує наступне: «Ми бачимо цифрове євро як цифрову форму готівки, яку можна використовувати для всіх цифрових платежів, безплатно і яка відповідає найвищим стандартам конфіденційності. Він співіснуватиме з фізичною готівкою, яка завжди буде доступною, не залишаючи нікого позаду».

Проте щонайменше щодо приватності вищенаведене твердження не відповідає дійсності. CBDC дозволить центробанкам повністю контролювати всі фінансові транзакції кожної окремої людини. До того ж будь-якої миті можуть бути запроваджені адресні обмеження. Про приватність мова абсолютно не йде. Щодо співіснування з готівкою, то цей період дійсно може бути, але він буде не довгим: остаточна мета – повністю відмовитися від готівки та перейти виключно на CBDC.

Тож єдиною можливістю захистити приватність та фінансову свободу є саме біткоїн, адже він повністю відокремлює гроші від держави.

Підсумки

Крістін Лагард неочікувано стала наводити сімейні приклади можливих ризиків від інвестицій у цифрові активи. Основною ціллю атак виступає біткоїн як дієва альтернатива фіатним грошам. Проте критика на адресу головного цифрового активу є безпідставною, а його цінність доведена вільним ринком по всьому світу.

Цифрове євро є пріоритетом для президента ЄЦБ як засіб забезпечити максимальний контроль над фінансовою системою та операціями кожного окремого громадянина. Тож протистояння між прихильниками централізованих грошей (CBDC) та децентралізованих (біткоїна), ймовірно, лише посилюватиметься.