Центральний банк Вірменії презентував концепцію регулювання ринку біткоїна та криптовалют. Про це повідомляє Armbanks.
Як заявив голова регулятора Мартін Галстян, ця ініціатива заснована на кращому міжнародному досвіді регулювання індустрії цифрових активів.
Ще у 2018 році регулятор заявляв про ризики операцій із криптовалютами. Серед іншого зазначалися: недостатній захист інвесторів, ризики відмивання грошей та фінансування тероризму, ризики фінансової стабільності.
Зважаючи на вищевикладене, центробанк ініціював заходи щодо розробки та впровадження ефективної моделі регулювання та контролю за віртуальними активами. Регулятор прийме за основу принцип: «та сама діяльність, той самий ризик, те саме регулювання». Згідно з планом, постачальники послуг у сфері віртуальних активів, які пропонують послуги, аналогічні традиційній фінансовій діяльності, мають регулюватися так само.
Регулювання дозволить адекватно реагувати на існуючі та можливі ризики у сфері віртуальних активів, створюючи при цьому чітке правове поле для розвитку інновацій та технологій у сфері віртуальних активів.
Вірменська влада у 2018 році ввела Вільну економічну зону (ВЕЗ), у тому числі з метою залучення Біткоїн-інвесторів. Для резидентів пропонують нульову ставку податку на додану вартість, а також звільнення від експортного та імпортного мита.
У результаті традиційні постачальники фінансових послуг почали стикатися із сильною конкуренцією з боку криптокомпаній. Своєю чергою, Комітет з державних доходів звернувся до центробанку з вимогою розробити регулювання Біткоїн-індустрії. Ті законодавчі документи, які є, не повною мірою задовольняють потреби учасників ринку. Тому тіньові операції становлять значну частину всіх транзакцій із цифровими активами.
Блокчейн-індустрія створює якісно нову економіку, тому держава зацікавлена у якнайшвидшому впровадженні законодавства та забезпеченні безпеки громадян і бізнесу.
Останнім часом у світі спостерігається перерозподіл структури пропозиції біткоїнів. Зокрема, частка пропозиції біткоїнів у США знизилася протягом року на 7,5%, причому в Азії – навпаки, зросла на 6,9%.
Ця тенденція почалася ще в 2021 році, головним драйвером тренду став регуляторний тиск у США та переміщення офісів і сервісів багатьох компаній та бірж у нові юрисдикції.