Таємнича формула: монетарна політика Біткоїна

Усе геніальне – просто

Буде корисним згадати, як відбувається формулювання та реалізація монетарної політики за фіатного стандарту. Спочатку центробанк встановлює цілі політики: як правило, помірна інфляція (наприклад, у США обраний показник – 2%) за умов збереження економічного зростання.

Потім центробанк починає використовувати наступні інструменти: зміна облікової ставки, корегування норми обов’язкових резервів комерційних банків та операції на відкритому ринку (купівля/продаж державних цінних паперів). До того ж враховуються результати статистичних звітів щодо інфляції, зайнятості, динаміки ВВП та багатьох інших показників. Регулятор також регулярно проводить засідання, де й обговорюються подальші кроки. Отже, цей процес дуже складний, тривалий і витратний.

А як усе відбувається за стандарту Біткоїна? Сатоші Накамото першочергово розв'язав це питання та відобразив його у відповідній формулі та коді Біткоїна. Щобільше, ця інформація доступна всім, й ніхто не може самовільно змінити монетарну політику Біткоїна.

Розшифровка формули

Навіть якщо ви не дуже добре розумієтеся на математиці, не слід непокоїтися: тут усе максимально логічно. Розберемося з усім послідовно. Знак ∑ (промовляється як «сигма») означає суму членів послідовності. Тобто щоб не писати i0+i1+…in, можна написати .

У формулі Біткоїна підрахунок відбувається з нуля й до 32. Щодо 32, то тут усе зрозуміло: стільки загалом буде халвінгів (останній орієнтовно у 2136 році). Але чому рахунок починається з 0, а не 1? Річ у тім, що винагорода майнерам почала виплачуватися відразу після запуску протоколу (у 2009 році), а перший халвінг відбувся у листопаді 2012 року. Отже, формула враховує всі випадки: як і період до першого халвінгу, так і всі подальші халвінги й навіть час після всіх халвінгів.

Рухаємося далі. Що таке 210 000? Це період між двома халвінгами, але він вираховується у блоках. Зазвичай це дорівнює трохи менше, ніж чотири роки. Саме після видобутку додаткових 210 000 блоків винагорода за видобуток блоку зменшується вдвічі.

Тепер переміщуємося до значень у дужках. 50 – це винагорода за видобуток блоку, якою вона була з моменту запуску протоколу. Так, перші майнери дійсно отримували аж 50 BTC за видобуток блоку, але не всі тоді розуміли реальну цінність такої винагороди, адже курс біткоїна на той час був ще дуже низьким (наприклад, наприкінці 2011 року біткоїн коштував лише близько $5).

108 – це 100 млн. Можливо, ви вже здогадалися, у чому річ, адже в одному біткоїні саме 100 млн сатоші. У формулі 50 помножується на 100 млн, тобто все переводиться у сатоші. Загалом у протоколі Біткоїна все дійсно виражається у сатоші, й всі розрахунки відбуваються саме у цьому вимірі. Біткоїн як грошова одиниця не фігурує якось окремо у коді: це просто за визначенням 100 млн сатоші.

Що таке 2i? Два, що знаходиться у знаменнику, позначає зменшення винагороди удвічі з кожним халвінгом. Наразі про це знає кожен біткоїнер. А i – це номер халвінгу. Перевіримо наше твердження.

Винагорода до першого халвінгу = 50 / 20 (будь-яке число у нульовому ступені дорівнює одиниці) = 50 BTC.

Винагорода після першого халвінгу = 50 / 21 = 25 BTC.

Винагорода після другого халвінгу = 50 / 22 = 12,5 BTC.

Винагорода після третього халвінгу = 50 / 23 = 6,25 BTC – зараз ми на цій стадії.

Винагорода після четвертого халвінгу = 50 / 24 = 3,125 BTC – ми перейдемо до цієї стадії у квітні 2024 року.

Тобто приріст емісії монет із кожним халвінгом зменшуватиметься, а загальна пропозиція зростатиме, але чим далі – тим повільніше.

Ще один нюанс: зверніть увагу на дужки. Вони дещо незвичні, адже відображують округлення в меншу сторону. Тобто якщо в результаті отримано неціле значення, то результатом буде лише ціла частина. Ще раз підкреслимо: мова йде про сатоші, а не про BTC. Тож це відіграватиме свою роль уже на пізніх стадіях видобутку блоків.

Наприклад, якщо виходить значення у 37,5 сатоші, то винагорода становитиме лише цілу частину: тобто 37 сатоші. До речі відомий біткоїнер Крістіан Керолз любить підкреслювати, що настане час, коли 37 сатоші буде дуже великими грошима, адже цього буде достатньо, щоб компенсувати енерговитрати міжнародної мережі майнерів. Саме така субсидія за блок буде орієнтовно у 2116 році. Це не дуже скоро з огляду на тривалість людського життя, але це обов’язково буде.

Є ще одне логічне питання, яке можна поставити відносно формули пропозиції біткоїна. Яка ж загальна сума виходить від її застосування? Точне значення наступне: 2 099 999 997 690 000 сатоші, тобто трохи менше, ніж 21 млн BTC. Тому біткоїнери й постійно повторюють, що ніколи не буде більше, ніж 21 млн монет.

Що у підсумку?

Сатоші Накамото максимально точно й лаконічно сформулював ідеальну монетарну політику. Кажуть, що він щось взяв від золота і характеристик його видобутку. Але Сатоші пішов ще далі: він досяг абсолютної обмеженості пропозиції, у той час, як у золота – лише відносна. Тобто теоретично можуть бути знайдені великі запаси золота чи, наприклад, впаде астероїд, що буде містити золото. Але таких ризиків не існує відносно біткоїна.

Інший важливий момент: майнери перестануть отримувати субсидію за блок приблизно у 2140 році, але це не означає, що майнінг тоді припиниться. Блоки будуть видобувати й надалі, але винагорода майнерів складатиметься виключно з комісій. Тож Біткоїн не обмежений часом і може (й, напевно, буде) існувати вічно.