Паперовий прибуток і його значення для Біткоїн-компаній

Що таке паперовий прибуток

Нереалізований прибуток (також відомий як паперовий прибуток) – це прибуток, який фізична особа або компанія отримала від інвестиції в актив, який вони наразі утримують, але ще не продали. Цей прибуток розраховується на основі поточної ринкової вартості активу або інвестиції порівняно з ціною придбання чи собівартістю. Відносно біткоїна це означає різницю між поточною ціною BTC та його ціною на момент придбання певною компанією (наприклад, MicroStrategy). Або інший варіант: різниця між поточною ціною біткоїна і собівартістю його видобутку для конкретного майнера. Нереалізований прибуток залишається теоретичним або «на папері», доки актив не буде продано, і тоді він стає реалізованим прибутком.

Вплив паперового прибутку

Нереалізовані прибутки мають бути правильно відображені у фінансовій звітності. Вони можуть вплинути на загальний фінансовий стан компанії та її оцінку. За інших рівних умов компанії зі значним нереалізованим прибутком будуть представляти додатковий інтерес для інвесторів. Якщо мова йде про публічну компанію, то її акції, як правило, зростатимуть у разі накопичення додаткового нереалізованого прибутку.

Деякі біткоїн-компанії можуть активно торгувати BTC і в рамках своєї стратегії фіксувати прибуток, коли ринкові умови є найбільш сприятливими. Нереалізований прибуток може вплинути на їхні рішення про те, коли продавати монети й реалізовувати отриману фінансову вигоду. Компанії повинні враховувати цінову динаміку та волатильність BTC, особливо якщо їм потрібно регулярно покривати операційні витрати (як, наприклад, майнерам).

Нереалізовані прибутки можуть перетворитися на збитки, якщо на ринку відбудеться несподівана корекція. Тому розуміння потенційного ризику та ефективне управління ним має вирішальне значення для біткоїн-компаній.

Паперовий прибуток може мати податкові наслідки залежно від юрисдикції та податкового законодавства. Компанії можуть бути змушені сплатити податок на приріст капіталу, коли вони реалізують ці прибутки, продавши свої монети. Фінансовий стан завжди є важливим показником для інформування інвесторів та зацікавлених сторін. Він може бути показником успіху компанії та її потенціалу для зростання.

Вибір між реалізованим та нереалізованим прибутком

Біткоїн-компанії приймають рішення на користь реалізованого чи нереалізованого прибутку на основі своїх фінансових цілей, стратегій та управління ризиками. У компаній можуть біти різні інвестиційні стратегії. За інших рівних умов ті з них, які орієнтовані на короткостроковий період чи мають регулярно робити значні операційні витрати, змушені часто фіксувати прибутки. Тобто вони надаватимуть перевагу реалізованому прибутку. Навпаки, ті компанії, які орієнтовані на довгострокове стале зростання та мають значні фінансові резерви, можуть надавати перевагу нереалізованому прибутку. Тим більше, що довгостроковий тренд BTC впевнено позитивний, і у такий спосіб можна значно зміцнити власні позиції.

Поточний стан ринку біткоїна також відіграє чималу роль. Якщо ринок переживає бичачий тренд і компанія вважає, що він продовжиться, менеджмент може вирішити притримати свої монети. Як наслідок, паперові прибутки можуть зростати й надалі. І навпаки, якщо ринкові умови є несприятливими або невизначеними, менеджмент може вирішити реалізувати прибуток, щоб зменшити ризик.

Компанії часто потребують грошових коштів для операційної діяльності, розширення або інших інвестицій. Нереалізований прибуток може бути потенційним джерелом капіталу, але компаніям потрібно збалансувати його з потребами в грошових потоках. Якщо їм потрібна готівка, вони можуть вирішити реалізувати частину прибутку шляхом продажу біткоїнів.

Схильність компанії до ризику впливатиме на те, чи вирішить вона реалізувати прибуток, щоб зафіксувати його, або утримувати свої активи для отримання потенційно вищого прибутку. До того ж податкові наслідки можуть бути важливим фактором. Реалізація прибутку часто призводить до виникнення податкових зобов'язань з податку на приріст капіталу.

Якщо компанія має зовнішніх інвесторів або акціонерів, їхні очікування можуть відігравати певну роль. Інвестори можуть мати певні вподобання щодо управління прибутком. Деякі з них можуть віддавати перевагу регулярному розподілу реалізованого прибутку, тоді як інші можуть бути більш зосереджені на довгостроковому зростанні.

Стратегія HODL

Цікаво, що вибір між реалізованим і нереалізованим прибутком/збитком (щоправда, на рівні окремого інвестора, а не компанії) призвів до появи знаменитої стратегії Hodl. Її автор коректно стверджував, що кити й інші досвідчені трейдери зможуть заробити на ньому лише, якщо він продасть монети, тобто зафіксує збиток. Натомість утримання монет довший час (попри короткострокові коливання) дозволить вийти в плюс і отримати максимальні переваги від володіння біткоїнами. Отже, орієнтація на довгостроковий період, стратегія hodl та нереалізований прибуток тісно пов’язані одне з одним.

Висновки

Біткоїн-компанії повинні мати чітко визначену фінансову стратегію, яка окреслює їхній підхід до управління прибутком. Ця стратегія повинна відповідати бізнес-цілям, толерантності до ризику і поточному ринковому середовищу. Менеджмент має чітко усвідомлювати потреби в оборотних коштах та податкові вимоги конкретної юрисдикції. Після цього й необхідно зробити вибір між реалізованим і паперовим прибутком у кожному конкретному випадку. Але досвід багатьох компаній-власників BTC свідчить про те, що вони надають перевагу довгостроковому інвестуванню й утримують великі нереалізовані прибутки.