Чому НБУ недолюблює біткоїн

Позиція НБУ

В останні роки обмінні операції між фіатними валютами (особливо гривнею) та біткоїном в Україні стали вкрай проблематичними. Головна причина цих бар’єрів – головний фінансовий регулятор у вигляді Національного банку України. Ще у 2022 році він запровадив певні обмеження щодо купівлі та продажу BTC через онлайн-обмінники та біржі. А в березні цього року НБУ рекомендував банкам взагалі відмовитися від «високоризикових транзакцій». Фактично це унеможливило вивід і поповнення гаманців популярних українських бірж.

Користувачі цих платформ були змушені перейти на пірингові перекази як єдину альтернативу. Хоча цей спосіб має свої переваги, він не може задовольнити весь попит на ринку. Щобільше, учасники ринку очікують і на подальший регуляторний тиск, що робить утримання поточних конкурентних переваг України на глобальній арені все складнішим. Запровадження правил ЄС щодо регулювання цифрових активів MiCA також не додає оптимізму учасникам ринку.

Останні ініціативи щодо обмеження й заборони транзакцій з біткоїном тісно пов’язані з боротьбою з незаконними операціями у сфері грального бізнесу. Проте біткоїн та цифрові активи принципово відрізняються від грального бізнесу за своєю економічною суттю, що нещодавно визнали, наприклад, у Великій Британії.

Чинні обмеження вкрай негативно впливають на потенційний розвиток Біткоїн-індустрії та можливість залучення інвестицій у країну. До того ж розглядаються варіанти (щоправда парламентом, а не НБУ) щодо запровадження податку на операції з біткоїном і криптовалютами у розмірі 19,5% (18% базової ставки й 1,5% військового збору). За таких умов більшість біткоїн-компаній буде змушена перемістити свої операції в інші юрисдикції.

Приховані причини

Окрім формального нагляду за сектором цифрових активів, НБУ має низку причин щодо вкрай критичного ставлення до біткоїна. По-перше, як і всі інші центробанки, НБУ зацікавлений у підтримці державної монополії над випуском законного платіжного засобу в країні. У цьому контексті біткоїн як універсальний цифровий актив виступає конкурентом національній валюті – гривні. Сьогодні лише в одній країні світу (Сальвадорі) біткоїну надано статус законного платіжного засобу.

По-друге, НБУ посилює тиск на індустрію відповідно до загального напряму, обраного й іншими регуляторами: зокрема щодо пошуку джерел поповнення доходів бюджету. Проте законодавчо передбачається, що НБУ має бути повністю незалежним у своїй монетарній політиці й не залежати від виконавчої чи законодавчої влади.

По-третє, НБУ займається розробкою е-гривні – української валюти центробанку (CBDC). Її офіційна місія: «ефективно виконувати всі функції грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні». Як відомо, біткоїн та CBDC – два принципово різні підходи до організації фінансової системи країни та світу. Біткоїн – це децентралізована система, де обсяг монет не може бути збільшено, й не може існувати тотального контролю чи цензури. Натомість CBDC не тільки зберігає всі недоліки традиційної фіатної системи (зокрема інфляційність), а й додає додатковий контроль й обмеження прав людей на вільне використання своїх заощаджень.

Значення біткоїна

Проте при регулюванні ринку необхідно враховувати роль біткоїна в економіці, що постійно зростає. Зокрема у перші дні повномасштабного вторгнення саме BTC дозволив швидко консолідувати фінансову допомогу всіх небайдужих людей зі всього світу. Станом на 2023 рік вже отримано понад $200 млн у цифрових активах як на офіційні рахунки уряду, так і недержавних фондів, які фінансують військові та гуманітарні потреби. Тож Україна більше ніж будь-яка інша країна має усвідомлювати переваги біткоїна як глобального цифрового активу, що не залежить ані від банківської системи, ані від жодного централізованого впливу.

До того ж біткоїн є найбільш стрімко зростаючим фінансовим активом останнього десятиліття, і багато хто вважає, що він таким і залишиться й у наступне десятиліття. Це означає, що майнінг та вся інфраструктура навколо Біткоїна будуть притягувати нові інвестиції. Тож ті країни, що створять більш сприятливі умови для бізнесу та власників монет, відповідно й отримають серйозні конкурентні переваги й забезпечать вищі темпи економічного зростання.

Наразі такі юрисдикції, як Гонконг, Сінгапур, ОАЕ, Сальвадор тощо намагаються стати центрами Біткоїн-індустрії. Тож конкуренція за інвестиції у Біткоїн-компанії й стартапи лише посилюється, й податкові ставки вищі за 5-10% навряд чи будуть прийнятними для приватних та інституційних інвесторів.

Є й зворотні приклади боротьби з Біткоїн-індустрією. Так, у Китаї у 2021 році заборонили майнінг, але це призвело лише до міграції майнерів до інших країн. Тож вже за 2-3 місяці хешрейт мережі повністю відновився, а єдиною стороною, яка зазнала збитків, виявився сам Китай. Тому більшість біткоїнерів і вважають гіпербіткоїнізацію невідворотною, але просто деякі країни зможуть нею сповна скористатися, а деякі – ні.

Висновки

Функціонування бірж, обмінників та інших учасників ринку стає дедалі проблематичнішим через посилений тиск з боку НБУ. Плани щодо адаптації правил ЄС MiCA створюють ризики подальшого посилення цього тренду. НБУ, як і інші центробанки, має цілу низку причин щодо протидії гіпербіткоїнізації. Але це об’єктивний процес надання переваги твердим грошам, і Україна все ще має непогані шанси створити привабливі умови для залучення іноземних інвестицій. До того ж ефективність біткоїна як засобу платежу та заощадження усвідомлена значною частиною населення під час повномасштабного вторгнення РФ.