Дивний новий світ: політизація енергетики

«Для Америки це буде дорога до пекла».

Я завжди буду дивуватися цьому відео. «Світ клоунів» – це вже не просто мем.

Тут, у США (але актуально і для Європи), в енергетичній галузі існують два племені, які ворогують протягом більшої частини останніх кількох десятиліть: нафта та газ, а також відновлювані джерела енергії (зокрема, вітрова та сонячна енергія). Одна сторона закликає до повної відмови від іншої, у той час, як її опозиція вказує на її лицемірство, в основному, на сильну залежність від демонізованих ресурсів для розвитку своєї діяльності протягом усього процесу виробництва, експлуатації та обслуговування, що фактично збільшує попит на те, що було демонізовано. То в чому сенс цих безглуздих, дитячих спроб облити брудом? Хіба не існує достатньо державних субсидій, щоб виправдати розвиток цих проєктів у галузі відновлюваних джерел енергії? Чому виникло бажання застосувати тест на чистоту до системи виробництва енергії та електроенергії, ігноруючи труднощі, пов'язані з ефективністю виробництва та експлуатацією для проєктів із відновлюваних джерел енергії?

Без жодного сумніву, масштаби поширення стандартів ESG вийшли далеко за межі логіки та розуму. Тепер маятник агресивно відновлюється. Європа нещодавно відмовилася від ESG і додала природний газ до розряду зеленої енергії, піддавшись тиску реальності, що змушує називати ядерну енергію зеленою. Разом з тим, такі компанії, як Blackrock, S&P Global, Shell відмовляються від стратегії квот на викиди вуглецю, і навіть McDonald's відмовляється від використання ESG-наративів як у діловій діяльності, так і у громадських дискусіях. Енергетика – це особлива галузь, яку ніколи не слід було політизувати; нам усім потрібна енергія, і ми всі хочемо, щоб вона постійно дешевшала, і ми всі хочемо, щоб її було більше. Немає ні правих, ні лівих, синіх чи червоних, чорних чи білих, півночі чи півдня, яким не потрібна енергія – і, звичайно, немає нікого, хто не виграв би від достатку енергії та дедалі більшої доступності енергії.

А як щодо всього цього «наративу» про енергетичну моралізацію, який, чесно кажучи, більше схожий на мямлення. Зменшення енергоспоживання не призводить ні до чого іншого, крім гарантованої деградації та, зрештою, занепаду. Незалежно від того, чи читали ви «Викопне паливо» Алекса Епштейна, якої б позиції ви не дотримувалися у розмові про те, чи «руйнує викопне паливо планету», я хотів би порекомендувати виконати дві дії або негайно – перш ніж продовжити читання, або відразу ж після прочитання цього тексту:

1. Прочитайте заяву НАСА від 11 лютого 2019 року, в якій говориться, що Азійський континент став зеленішим з того часу, як там почалася індустріалізація його найбільшими групами населення, китайцями та індійцями. Тоді запитайте себе, чи справді збільшення вмісту вуглецю в атмосфері так вже погано, якщо воно призводить до збільшення рослинності? Хіба ми не хочемо більше рослинного життя на цій планеті? Чи це просто ігри екологів?

2. Перегляньте лекції Тома Галлахера, посилання на які я навів між наступними абзацами. Пан Галлахер надає безліч інформації про довгу історію клімату планети й те, як він агресивно змінювався за час існування Землі. До речі, так і продовжуватиметься. Зверніть особливу увагу на те, який обсяг інформації враховується та як реагують такі складні системи, як погода, конвекційні потоки та колообіг води.

Палеокліматологія Частина 1

Ми не можемо собі дозволити уповільнити споживання енергії. Суспільство постійно прагне розвитку практично у нескінченній кількості напрямків одночасно. Прогрес вимагає виконання роботи, яка потребує енергії. Щоб рухатися вперед, потрібні інновації та підвищення ефективності, що потребує більшого споживання енергії для розвитку та впровадження цих досягнень.

Потенційно менше енергії витрачатиметься на корекційні роботи, більше зусиль буде спрямовано на розробку нового способу виконання завдання, яке колись було складнішим і для якого було важче знайти кваліфіковану робочу силу. Інші приклади можуть включати справжню інновацію у вигляді нової технології або методу, який дозволяє виконувати роботу зовсім іншим чином. Ми не можемо собі дозволити уповільнити споживання енергії.

Палеокліматологія Частина 2

Зростання енергоспоживання є необхідною умовою для продовження функціонування суспільства, не кажучи вже про покращення (докладніше про це пізніше). Так само як і наше тіло, якщо ми не розвиваємося і не йдемо постійно вперед, долаючи нові обмеження, то ми починаємо гнити та зрештою гинемо. Без боротьби та зростання, які є результатом розширення кордонів, виникнуть ракові захворювання та дисфункції, а загибель продовжить наближатися на часовій шкалі.

Палеокліматологія Частина 3

Подивімося на взаємозв'язок між доступністю енергії, енергоспоживанням та інфраструктурою з розвитком суспільства та важливістю доступності енергії. Пізніше ми обговоримо деякі недавні події у технологічному просторі, які закладають основу реального відродження енергетичної галузі.

В наступних статтях ми розглянемо динаміку споживання енергії, а не її доступності, та її взаємозв'язок зі зростанням ВВП.

Це гостьовий пост Майка Хобарта. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.