Регулювання Біткоїн-індустрії в Україні: чи є прогрес

Нові законодавчі кроки

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила в цілому два законопроєкти, які роблять віртуальні активи об’єктом цивільного права. Розберімось, що це означає.

Закон №6447 запроваджує у вітчизняне законодавство нове поняття «цифрової речі», до якого включають віртуальні активи, цифровий контент, облікові записи онлайн, гроші та цінні папери, які існують винятково в цифровій формі. Ті форми правових відносин, що наразі існують у сфері матеріального світу, будуть перенесені на цифрові активи. Відповідні відносини регулюватимуться Цивільним кодексом України.

Обіг цифрового контенту як різновиду цифрової речі більш детально визначений у Законі № 6576. Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков так прокоментував процес та результати ухвалення цих змін:

«Ми разом з колегами з Комітету з питань правової політики працювали над концептом «цифрової речі». Проте колеги додатково розробили ще й окремий законопроєкт про цифровий контент та цифрові послуги. Обидва Закони є необхідною передумовою для побудови в Україні потужної цифрової економіки».

Ці регуляторні кроки безумовно містять низку позитивних моментів. По-перше, регулювання цифрових активів та відповідних правовідносин інтегруються у поточне правове поле, а саме – у Цивільний кодекс, що цілком логічно. Операції з цифровими активами матимуть таке саме правове визнання, як і традиційні майнові відносини.

По-друге, парламентарі не обмежилися такими ініціативами, як закон «Про віртуальні активи» та законодавство ЄС MiCA (Markets in Crypto-Assets). На наш погляд, такий підхід коректний, адже попередні норми запроваджували чимало обмежень щодо використання цифрових активів без надання відповідних правових гарантій учасникам процесу.

По-третє, ухвалені закони можуть забезпечити передумови для створення конкурентних переваг України у боротьбі за інвесторів у Біткоїн- та цифрову індустрію. Ті юрисдикції, що запропонують чіткіше визначення правовідносин та краще захистять інтереси інвесторів та власників цифрових активів можуть розраховувати на надходження значних інвестицій. Проте практична реалізація цього потенціалу залежатиме від багатьох інших чинників.

Проблеми, що існують

Останнім часом в Україні створюється чимало перепон сталій роботі сервісів, що надають послуги з використання цифрових активів. Зокрема НБУ наприкінці липня зробив запит щодо обсягу операцій з електронної комерції у наступних організацій: «Е-Пей», «Укрфінстандарт», «Даймонд Пей» та «Ікс Пей Груп». До того ж регулятор вимагає надати інформацію про отримання й переказ коштів, а також виписки за рахунками з початку року в наступних провайдерів: Kuna, CoinPay, Geo Development та QMall. Після цього CoinPay повідомила про повне закриття проєкту.

До того ж призупинено багато операцій за участю бірж та обмінних сервісів, що надавали послуги з купівлі-продажу цифрових активів та їх конвертування у фіат. Надано обмаль офіційних коментарів з цього приводу, але загальна аргументація стосується боротьби з гемблінгом та ухиленням від податків. А Бюро економічної безпеки (БЕБ) зробило ще один дивний коментар, що держбюджет недоотримав мінімум 3 млрд грн за 10 років функціонування бірж, що торгували цифровими активами.

Розберемося з усім по черзі. Запити щодо надання додаткової фінансової інформації мають ознаки фіскального тиску та не сприяють покращенню бізнес-клімату в Україні. Один із сервісів уже офіційно припинив діяльність, і не виключено, що цей випадок буде не поодиноким. Регулятори мають діяти у правовому полі, й це критично для залучення іноземних інвесторів.

Щодо гемблінгу, то азартні ігри та цифрові активи – це різні види діяльності. Показовим є визначення парламенту Великої Британії, що прирівняв операції з цифровими активами до фінансових операцій і чітко відмежував від гемблінгу. Напевно, частина від обороту азартних ігор відбувається у цифрових активах, але це не означає, що їх потрібно заборонити чи обмежити. Так само, як і використання фіата для різних цілей не призводить до його заборони.

Щодо заяв БЕБ про недоотримання податків, то варто зазначити, що біржі та інші учасники ринку не порушували жодні законодавчі вимоги, адже їх просто не було. До того ж рахувати податки у розмірі 19,5% (18% основна ставка + 1,5% військовий збір) від попередніх обсягів некоректно, адже податкова ставка безпосередньо впливає на обсяги надання послуг (чим вищі податки, тим нижчий рівноважний обсяг за інших рівних умов).

Щобільше, значне податкове навантаження, що планується наразі запровадити, ймовірно, призведе до досить низьких реальних податкових надходжень (що описується в економічній теорії кривою Лаффера). Річ у тім, що бізнесу буде вигідніше змінити юрисдикцію, ніж балансувати на межі збитковості в Україні.

Висновки й рекомендації

Ситуація в українському правовому полі залишається вкрай неоднозначною. Ухвалення законів №6447 та №6576 створює передумови для інтеграції регулювання цифрових активів у загальне цивільне законодавство. Проте фіскальний і регуляторний тиск, а також відсутність ліберального податкового законодавства викликають значне занепокоєння в експертів та учасників ринку.

Остаточно регулювання цієї сфери буде запроваджено після змін у Податковий кодекс, що, напевно, відбудеться вже після війни. Прозоре законодавство, відсутність фіскального тиску та помірні податки (у межах 5-10%) мають стати базовими принципами для регулювання Біткоїн-індустрії в Україні. У законодавців ще є час узгодити всі моменти до запровадження змін у Податковий кодекс. Ефективність у цій сфері значною мірою визначить конкурентні позиції України у найближчі роки, а також здатність ефективно залучати інвестиції для відбудови країни.