Чому Біткоїн – це не банк

Вступ

Через те, що біткоїн – це гроші та товар, а банк – це фінансова установа, вже зрозуміло, що вони належать до різних економічних категорій. Але тренди Google яскраво свідчать про те, що пошукові запити на кшталт «bitcoin bank» або «біткоїн банк», залишаються вкрай популярними, особливо під час зростання курсу BTC.

Проте сучасні банки, що яскраво представляють фіатну систему, принципово відрізняються від Біткоїна за всіма основними ознаками, й розуміння цих відмінностей може дозволити людям зробити грамотніші рішення щодо накопичення та використання власного капіталу. З одного боку, Біткоїн використовує новітні технології для принципово нового підходу до використання інформації та енергії для забезпечення фінансової стабільності. З іншого боку, Біткоїн створює першу реальну ринкову альтернативу фіату після скасування золотого стандарту.

Банки та часткове резервне покриття

Сьогодні всі комерційні банки працюють як установи з частковим резервним покриттям. Це означає, що вони не тримають повний обсяг резервів, що відповідав би їхнім зобов’язанням до клієнтів. Наприклад, клієнт розмістив у банку до запиту 10 000 грн. Але банк фактично зберігає незначні резерви (наприклад, 1000 грн), а все інше (приміром, 9000 грн) пускає в обіг з метою заробити додатковий дохід.

Як це взагалі може працювати? Менеджмент банку знає, що за звичайних умов лише невеликий відсоток клієнтів у кожний певний день звертається за своїми грошима (наприклад, близько 5%). Тобто якщо банк тримає 10% резервів, то за інших рівних умов та стабільної ситуації на ринку, він може стабільно працювати досить довгий час.

Але рано чи пізно відбувається наступне: виникає паніка (неважливо, з якої причини), й до банку починають масово звертатися клієнти (наприклад, 50% від загальної кількості), вимагаючи повернути свої кошти. І тут виявляється, що банк не може виконати свої зобов’язання, тому що у нього просто не має у наявності необхідних резервів.

Які подальші сценарії? Їх два: або неплатоспроможний банк проголошується банкрутом, і починається процедура ліквідації, або держава через центробанк та спеціалізовані фонди втручається, й надає фінансову допомогу (звичайно, коштом платників податків).

Чому немає жодного банку, який би утримував 100% резервів та завжди залишався б платоспроможним? Проблема у тому, що за умов існування центробанків часткове резервне покриття має законний статус, а банки, які б утримували надто великі надлишкові резерви, виявилися б неконкурентоспроможними у фіатній системі, адже не мали б змоги отримувати додатковий дохід.

Задля того, щоб замаскувати нестабільність банківської системи, використовуються різні стратегії: від гарантування вкладів фізичних осіб на певну суму до заощадження клієнтів через проценти навіть на вклади до запитання (у вільній ринковій економіці лише строкові депозити мали б приносити процентний дохід).

Фінансова система Біткоїна

З Біткоїном кожен власник може бути власним незалежним банком, якщо він контролює свої приватні ключі. Адже він постійно матиме доступ до власних коштів, а завдяки використанню повної ноди – ще й перевіряти всі свої транзакції.

Переважна більшість експертів поділяє думку, що стандарт Біткоїна означає 100% резервне покриття. Так, автор подкастів про Біткоїн Стефан Лівера зазначає наступне: «Перехід до системи повного резервування біткоїнів може на практиці зробити суспільство набагато більш квітучим завдяки постійному сталому зростанню, а не «стрибкоподібним» штучним бумам, за якими слідують рецесії».

Саме 100% резервів використовують і найпопулярніші протоколи другого рівня – Lightning Network та Liquid. Звичайно, на ринку є й проєкти, що намагаються використовувати часткове резервне покриття біткоїнами для своєї діяльності, на зразок Terra або кредиторів Celsius чи Three Arrows Capital. Проте досвід останнього ведмежого ринку доводить нестабільність таких підходів та переваги повного резервного покриття.

Біткоїн не пропонує процентного доходу з тієї причини, що його пропозиція визначена наперед загально відомим алгоритмом, і вона не може бути змінена жодним з учасників мережі. Але у Біткоїна є дещо значно краще – його дефляційна природа. Тобто ціни всіх інших товарів та послуг, що виражені у біткоїнах мають тенденцію до зниження. Таким чином власники монет можуть досягти збереження та навіть зростання власної купівельної спроможності без передачі своїх активів жодній третій стороні.

Щодо процентного доходу, то на цьому зупинявся навіть сам Сатоші Накамото ще на початку існування Біткоїна: «Біткоїн не має дивідендів та не пропонує майбутніх дивідендів, тому він не схожий на акції. Він більше схожий на предмет колекціювання або товар».

Біткоїн вимагає від своїх користувачів більшої відповідальності у порівнянні з фіатною системою. Ніхто не має копії ваших приватних ключів (тільки якщо ви необачно не повідомили їх комусь або зберігаєте їх онлайн), отже, їхня втрата означає втрату доступу до ваших коштів. Назавжди. На ринку Біткоїна є чимало рішень, що уможливлюють ефективне зберігання seed-фрази та іншої приватної інформації: апаратні гаманці, сталеві пластини, мультипідпис тощо. У такий спосіб можна досягти необхідного рівня безпеки, але остаточну відповідальність за такі рішення несе саме власник монет.

Висновки

Фінансова система Біткоїна не має нічого спільного з сучасними банками, що працюють за принципом часткового резервного покриття. Пропозиція монет визначена об’єктивним алгоритмом, і біткоїнери мають змогу працювати у дефляційному, а не інфляційному середовищі. Навіть без процентного доходу власники BTC отримують стабільне зростання своєї купівельної спроможності та реальних статків. Єдине, що від них вимагається – це відповідально зберігати їхню seed-фразу та уникати сумнівних проєктів.