Деглобалізація та кінець грошей, заснованих на довірі, сприяють прийняттю Біткоїна

Протягом останніх 75 років у світі економічно та політично домінували дві сили: глобалізація та гроші, засновані на довірі. Однак час обох цих сил минув, і їхнє ослаблення призведе до великого перезавантаження світового порядку.

Але це не глобальне, марксистське Велике перезавантаження, яке просуває Клаус Шваб і ті, хто відвідує Давос. Це емерджентне ринкове перезавантаження, яке характеризується багатополярним світом та новою грошовою системою.

Глобалізація закінчується

Перша реакція, яку я зазвичай бачу на свою заяву про те, що епоха гіперглобалізації добігає кінця, є легковажна недовіра. Люди настільки інтегрували середовище вмираючого глобального порядку у своє економічне розуміння, що вони не можуть зрозуміти світ з іншим аналізом витрат і вигод глобалізації. Навіть після того, як COVID-19 виявив крихкість складних ланцюжків постачання, наприклад, коли в США майже закінчилися хірургічні маски та основні ліки або коли у світі виник дефіцит напівпровідників, люди ще не усвідомили, що зміни вже відбуваються.

Невже важко уявити, що бізнесмени, які розробили такі крихкі надскладні виробничі процеси, не зважили належним чином ризики?

Все, що потрібно, щоб зламати глобалізацію, – щоб витрати з поправкою на ризик змінилися на кілька процентних пунктів і переважили вигоди. Копійки, заощаджені внаслідок аутсорсингу численних завдань у різних юрисдикціях, більше не переважатимуть можливості повного колапсу ланцюжків постачання.

Ці побоювання з приводу крихких ланцюжків постачання не зникли, коли закінчилася жахлива політика щодо COVID-19. Тепер це побоювання з приводу торгових та справжніх воєн. Торгові санкції США проти Китаю, війна Росії з Україною, нестійка позиція США щодо Тайваню, коронація Сі Цзіньпіна та його марксистське відродження, саботаж «Північного потоку», явний розкол міжнародного консенсусу в ООН і навіть озброєння цих інститутів, і нещодавно наземний наступ Туреччини проти курдів – усе це слід інтерпретувати як збільшення витрат.

Минули часи, коли складні ланцюжки постачання були стійкі до типових ризиків. Сьогодні ризики набагато системніші. Так, були сутички по всьому світу та розбіжності між парламентами, але великі держави відкрито не загрожували сферам впливу одна одної. Витрати та вигоди глобалізації із поправкою на ризик радикально змінилися.

Кредит не любить конфліктів

З деглобалізацією ланцюжків постачання дуже тісно пов'язана деглобалізація кредитних ринків. Ті ж чинники, що впливають на фізичні витрати та вигоди ділових людей із поправкою на ризик, відчуваються і банкірами.

Банки не хочуть наражатися на ризик через війни або санкції, які зруйнують їхніх позичальників. У нинішніх умовах деглобалізації та зростання ризиків для міжнародної торгівлі банки, природно, відмовляться від кредитування пов'язаних видів діяльності. Натомість банки фінансуватимуть безпечніші проєкти, ймовірно, повністю внутрішні чи дружні ініціативи. Природною реакцією банків на це ризиковане глобальне середовище буде скорочення кредиту.

Деглобалізація ланцюжків постачання та кредиту будуть так само тісно пов'язані на шляху вниз, як і на шляху догори. Вона розпочнеться повільно, але набере швидкість. Цикл зворотного зв'язку зі зростальним ризиком, що веде до скорочення ланцюжків постачання та меншого кредитування.

Кредитний долар США

Переважною формою грошей у світі є долар США, який базується на кредиті. Кожен долар створюється з боргу, що робить кожен долар чиїмось боргом. Гроші друкуються з повітря у процесі оформлення кредиту.

Це відрізняється від суто фіатних грошей. Коли друкуються фіатні гроші, баланс принтера додає лише активи. Однак у системі, заснованій на кредиті, коли гроші друкуються у позику, принтер створює актив та пасив. Баланс позичальника містить компенсуючі зобов'язання та актив. Таким чином, кожен долар (або євро чи єна, якщо вже на те пішло) є і активом, і пасивом, і кредит, який створив цей долар, є одночасно і активом, і пасивом.

Ця система працює дуже добре, якщо є два фактори. По-перше, високопродуктивне використання нового кредиту, і, по-друге, відносна відсутність екзогенних шоків для світової економіки. Змініть будь-яку з цих речей і збій обов'язково відбудеться.

Ця подвійна природа грошей, заснованих на кредиті, лежить в основі як вражаючого зростання долара в 20 столітті, так і майбутнього грошового перезавантаження. У міру того як глобальні ланцюжки довіри та постачання руйнуються, об'єднання активів у банках стає більш ризикованим. Росія переконалася у цьому на власному досвіді, коли Захід конфіскував її доларові резерви в іноземних банках. Як можлива довіра у такому середовищі? Коли створення кредитних грошей ґрунтується на довірі... Х'юстон, у нас проблема.

Роль Біткоїна у майбутньому

На щастя, ми маємо досвід зі світом, який сам собі не довіряє, тобто з усією історією людства до 1945 року. На той час ми використовували золотий стандарт з причин, з якими добре знайомі біткоїнери (золото високо оцінюється за характеристиками, які дозволяють робити хороші гроші), а також тому, що він зводив до мінімуму довіру між великими державами.

Золото втратило свою силу з однієї причини – і ви, мабуть, ніколи раніше не чули про це: тому що глобальне економічне, політичне та інноваційне середовище після Другої світової війни створило надзвичайно родючий ґрунт для кредитування. Довіра була легкою, великі держави були принижені, і всі вони приєдналися до нових міжнародних інституцій під егідою безпеки США. Залізна завіса забезпечила різкий поділ між зонами довіри в економічному плані, але після її падіння настав приблизно 20-річний період, коли світ не міг досягти згоди, тому що новий кредит все ще був надзвичайно продуктивним у старому радянському блоці та Китаї.

Сьогодні ми стикаємося з протилежним сценарієм: глобальна довіра підривається, і кредит використовує продуктивні плоди, які низько висять, змушуючи нас вступити в період, який вимагає нейтральних грошей.

Світ незабаром виявиться розділеним між регіонами/альянсами впливу. Британський банк довірятиме американському банку, а китайський банк – ні. Щоб подолати цей розрив, нам потрібні гроші, які кожен може мати та поважати.

Золото проти біткоїна

Золото було б першим вибором, якби не біткоїн. Це тому, що золото має кілька недоліків. По-перше, золото належить переважно тим групам, які втрачають довіру одна до одної, саме урядам світу. Більшість золота перебуває у США. Тому золото розподіляється нерівномірно.

По-друге, фізична природа золота, завдяки якій колись вдавалося стримувати марнотратство урядів, тепер є слабкістю, тому що його не можна транспортувати чи аналізувати майже так само ефективно, як біткоїн.

Зрештою, золото не програмується. Біткоїн – це нейтральний децентралізований протокол, який можна використовувати для будь-якої кількості інновацій. Мережа Lightning Network і сайдчейни – це лише два приклади того, як можна запрограмувати Біткоїн для підвищення його корисності.

Оскільки глобалізація торгівлі та кредиту руйнується, економічне середовище сприяє поверненню до форми грошей, яка не залежить від довіри між великими державами. Біткоїн – це сучасна відповідь.

Це гостьовий пост Ансела Лінднера, дослідника біткоїнів та фінансових ринків та ведучого подкастів «Біткоїн та ринки» та «Fed Watch». Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.