Proof-of-Reserves: ілюзія безпеки

Що таке Proof-of-Reserves

Криза та банкрутство FTX продемонстрували, що навіть лідери ринку можуть бути неспроможними задовольнити попит клієнтів та виконати свої зобов’язання. Для більшості біткоїнерів стали очевидними переваги незалежного зберігання монет у холодному сховищі або (у разі необхідності) використання децентралізованих бірж. На фоні цього менеджмент централізованих платформ швидко збагнув загрози втрати своєї частки ринку та запропонував рішення у вигляді Proof-of-Reserves.

Proof-of-Reserves або доказ резервів – це практика аудиту компаній, що працюють у сфері цифрових активів, яка дозволяє підтвердити наявність у них резервів. Біржі теоретично також матимуть поводитися відповідально, тому що вони знатимуть, що їхня діяльність знаходитиметься під пильним моніторингом.

Наприклад, найбільша біржа з торгівлі цифровими активами Binance вже показала результати аудиторської перевірки фірми Mazars. Вони свідчать про те, що платформа має у своєму розпорядженні активи у розмірі 101% від її зобов’язань (575 742 BTC). Очікується, що переважна більшість інших централізованих сервісів уже найближчим часом також використає Proof-of-Reserves для підтвердження своїх резервів.

Ризики цього підходу

Попри масштабну медійну підтримку Proof-of-Reserves, існує ціла низка ризиків, від яких цей підхід не може захистити навіть теоретично. По-перше, аудит відбувається лише станом на конкретний момент, а не постійно. Тому компанії матимуть змогу маніпулювати резервами у періоди, які не контролюються аудиторами. Велика ймовірність, що так і буде, адже головна мотивація нецільового використання резервів – додатковий дохід.

По-друге, аудит у теперішній формі дозволяє лише відстежувати наявність резервів у блокчейні. Проте походження цих активів залишається невідомим та невизначеним. Тому платформи можуть маніпулювати своїм фінансовим станом шляхом використання позичених цифрових активів. Таким чином їхні зобов’язання представлятимуться у вигляді додаткових активів і резервів, що вводитиме в оману клієнтів та створюватиме ілюзія захищеності. До того ж певні борги та позики також можуть бути поза блокчейном, що призводитиме до ще більш необ’єктивних оцінок.

По-третє, централізовані біржі мають значні резерви власних монет та токенів як частину резервів. Тобто під час аудиту вони враховуватимуться як активи, що забезпечують фінансову стабільність. Але у разі виникнення якихось проблем у біржі (наприклад, скандал за участю менеджменту або занепокоєння клієнтів щодо її фінансового стану), вартість цифрових активів, що випущені нею, відразу впаде. Отже, об’єктивна оцінка достатності резервів передбачає, що активи мають бути незалежними від менеджменту компанії (наприклад, лише BTC).

Насамкінець, будь-який аудит побудований на довірі до компаній та професіоналів, що його проводять. Великі обсяги коштів, що залучаються централізованими біржами створюють відповідні корупційні ризики, які можуть вплинути на висновки аудиторів. Найвідомішим прикладом проблем такого плану є скандал за участі компанії Enron 2001 року, що призвів до банкрутства однієї з найбільших енергетичних компаній у світі. У той час її діяльність моніторила впливова аудиторська компанія Arthur Andersen, що входила до «великої п’ятірки» найавторитетніших аудиторів у світі на той момент. Проте це не допомогло запобігти масштабним маніпулюванням активами та звітністю.

Отже, Proof-of-Reserves не може вирішити основні виклики, пов’язані із можливим нецільовим використанням активів клієнтів. Як наслідок – часткове резервне покриття призводитиме до тих самих проблем, що спостерігаються й у традиційному фінансовому секторі. Це не означає, що криза якоїсь із бірж, що використовуватиме Proof-of-Reserves, відбудеться вже найближчим часом. Втім ринок цифрових активів ще може постраждати від цієї системи у майбутньому.

Що робити власникам BTC

Джерело нестабільності Proof-of-Reserves полягає у тому, що ця система заснована на довірі. Натомість головним гаслом біткоїнерів є «не довіряй – перевіряй». Тому власники BTC мають забезпечити зберігання своїх монет за допомогою контролю за власними приватними ключами. Холодні гаманці з відкритим кодом можуть бути кращим вибором для мінімізації ризиків.

Старший аналітик Bitcoin Magazine Ділан ЛеКлер зазначає: «Щодо мене, то я не довіряю Чанпену Чжао (генеральному директору Binance). Нічого особистого, просто я не довіряю нікому. В цьому вся справа».

Одна з головних переваг Біткоїна, на якій наголошував ще Сатоші Накамото у своїй White Paper – це система, що не потребує довіри та посередників. Тому використання всіх можливостей Біткоїна щодо незалежного зберігання монет та перевірки транзакцій дозволяє уникнути ризиків, що залишатимуться за Proof-of-Reserves та іншими схожими підходами.

Висновки

Попри значну медійну увагу та позиціювання Proof-of-Reserves як універсального рішення всіх загроз, існує чимало недоліків цього підходу. Так, відсутність постійного моніторингу, незрозумілі джерела коштів, можливість зобов’язань та запозичень поза блокчейном, значна частка власних монет та токенів, а також людський фактор при здійсненні аудиту не дозволять попередити абсолютно всі можливі кризи у майбутньому. Єдиним ефективним підходом є незалежний контроль за власними монетами і їхнім використанням за допомогою холодного зберігання.