Cambridge Bitcoin Electricity Consumption Index свідчить про задовільний стан майнінгу в Азербайджані. Наразі на цю країну припадає 0,01% від загальносвітового хешрейту Біткоїна. Так само, як в одного із сусідів Азербайджану – Вірменії. Азербайджан посідає 113 позицію у світі за купівельною спроможністю на душу населення, і поточна ситуація відповідає соціально-економічному розвитку країни.
Грузія демонструє значно вищу ефективність у біткоїн-майнінгу (0,23% глобального хешрейту), але такі результати досягаються шляхом активного використання гідроенергетики. Азербайджан отримує понад 90% електроенергії з природного газу. Відновлювальні джерела забезпечують лише 8% від загальних енергетичних потреб країни. Без радикального реформування та диверсифікації енергетичної галузі стрімкий прогрес у сфері майнінгу видається проблематичним.
На сьогодні статус майнінгу в Азербайджані залишається невизначеним. Хоча жодних формальних заборон немає, майнерам також не вистачає правового визнання такої діяльності та довгострокових гарантій з боку держави. Високі ризики мають негативний вплив на готовність інвестувати в майнінгову діяльність з боку компаній та пулів. Інші країни регіону (наприклад, Грузія та Казахстан) значно випереджають Азербайджан у цьому плані.
Попри значний інтерес населення країни до біткоїна та цифрових активів, уряд реалізує здебільшого фіскальний підхід до регулювання галузі. Азербайджан досі не має окремого закону, що визначає віртуальні активи та окреслює права та можливості їхніх власників. Застосування законодавства про іноземні валютні операції не дозволяє повною мірою відбити актуальні Біткоїн-потреби населення. При цьому офіційна позиція влади полягає у тому, що біткоїн та цифрові активи не можуть виступати в якості законного платіжного засобу.
Хоча уряд Азербайджану фактично не створює відповідних умов для власників BTC, майнерів та інших членів індустрії, держава застосовує чималий податковий тиск на галузь. Зокрема придбання BTC з-за кордону (при тому, що біткоїн за своєю суттю існує поза державними кордонами) є можливим тільки після сплати податку на додану вартість у розмірі 18%. До того ж переказ коштів на закордонний рахунок призводить до застосування ще одного податку на вивід капіталу за ставкою 10%. Насамкінець існує ще й податок на прибуток, якщо резиденту вдалося досягти приросту чистого доходу. У цьому разі він має сплатити 14% від свого прибутку до державного бюджету.
Міністр фінансів Азербайджану Ніджат Іманов стверджує: «Законодавство формалізовано як податок на прибуток для юридичних осіб та податок на доходи для фізичних осіб. Якщо хтось придбав цифрові активи та потім їх продав за вищою ціною, цей дохід має оподатковуватися».
У цьому контексті не дивно, що бюрократію та корупцію вважають головними перешкодами на шляху успішного реформування економіки Азербайджану. Інвестори також отримують додаткові стимули щодо реалізації масштабних Біткоїн-проєктів у інших юрисдикціях. Попри реалізацію певних блокчейн-ініціатив у сфері державного управління, ігнорування нагальних вимог Біткоїн-індустрії та власників цифрових активів призводить до технологічного й фінансового відставання країни.
Уряд Азербайджану визнає вирішальну роль новітніх технологій в економічному розвитку. Значення біткоїна також визнається як джерело додаткового доходу для громадян та бізнесу. Проте наявні регуляторні підходи не дозволяють реалізувати потенціал країни. Наступні рекомендації можуть дозволити усунути основні перешкоди у цій сфері.
1. Держава має сприяти диверсифікації енергетичної галузі з фокусом на відновлювальні джерела енергії. Даний тренд дозволить як покращити екологічну ситуацію в країні, так і прискорити розвиток майнінгу на всіх рівнях. Гідроенергетика та електростанції можуть бути ефективно інтегровані з потребами майнерів, які сприятимуть інноваційній трансформації галузі та здешевленню електроенергії для кінцевих споживачів.
2. Біткоїн має отримати офіційне визнання як окремого виду активів. Права власників BTC мають бути визнані, та уряд повинен відійти від фіскального підходу, що ставить собі за мету лише максимізувати податкові надходження. Натомість пріоритет має бути надано довгостроковому розвитку галузі та залученню іноземних інвестицій.
3. Азербайджан повинен більш активно інтегруватися в глобальну Біткоїн-екосистему та вивчати вдалий досвід своїх сусідів. Навіть спроби організувати Біткоїн та блокчейн конференцію у Баку виявилися невдалими. Інформаційне та освітнє середовище має розвиватися паралельно технологічному та інституційному прогресу.
4. Рівноправний діалог між національним бізнесом, власниками BTC, іноземними інвесторами та регуляторами повинен бути запроваджений. Таким чином буде можливо досягти консенсусу щодо інфраструктурних проєктів, що будуть доцільними для всієї країни.
5. Баку може стати першим Біткоїн-хабом у країні. Законодавче врегулювання статусу біткоїна та майнінгу, а також мінімальні податки й прозорі правила для інвесторів здатні залучити значні капітали у найближчі роки. Зростання ринкової вартості BTC, а також розвиток суміжної екосистеми здатні прискорити економічне зростання Азербайджану.
Азербайджан має вигідне географічне розташування та значний інтерес до Біткоїна серед громадян та представників бізнесу. Проте законодавча невизначеність та значне податкове навантаження призводять до значних ризиків та зобов’язань, у той час, як права учасників ринку залишаються незахищеними. Системні реформи з урахуванням потреб та інтересів усіх членів можуть зміцнити позиції країни як у сфері майнінгу, так і Біткоїн-індустрії в цілому.