Розвиток Біткоїн-індустрії в Киргизстані: бар’єри та можливості

Біткоїн-платежі поза законом

Влада Киргизстану займає вкрай непродуктивну позицію в плані регулювання біткоїна та цифрових активів. Зокрема Національний банк країни підтвердив заборону на використання біткоїна та криптовалют при розрахунках за товари та послуги. Єдиним платіжним засобом у Киргизстані є національна грошова одиниця сом. Регулятор підкреслює ризики альтернативних платіжних засобів для громадян. Проте він не інформує про переваги біткоїна та позбавляє резидентів країни можливості зробити вільний вибір стосовно їхніх персональних фінансів.

У офіційному зверненні зазначається: «Національний банк рекомендує бути пильними та утриматися від використання криптовалют у платежах та розрахунках». Проте наразі відсутні механізми контролю над виконанням даних рекомендацій та не прописана відповідальність за порушення настанов регулятора. При цьому представники влади визнають, що інтерес населення до Біткоїна значно зріс останнім часом.

Кабінет міністрів Киргизстану також розробив досить жорсткі вимоги до бірж, які пропонують послуги з торгівлі цифровими активами. Запроваджується обов’язкова реєстрація в Єдиному державному реєстрі та встановлюється відповідальність за пряме чи непряме сприяння фінансуванню терористичної діяльності або участі у відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом. Жорсткий нагляд за роботою бірж певним чином знижує конкуренцію та призводить до централізації галузі, що суперечить фундаментальним принципам Біткоїна.

Тіньовий ринок

У відповідь на збільшення адміністративного та фіскального тиску в Киргизстані розвивається тіньовий ринок. Така тенденція особливо простежується у роботі підпільних майнерів. Міграція представників індустрії з Китаю після спроби заборони майнінгу у 2021 році збільшила зацікавленість у роботі в країнах Центральної Азії. Проте регуляторна невизначеність та вищі тарифи на електроенергію для майнерів у порівнянні з іншими користувачами призводять до численних випадків організації такої діяльності без офіційної реєстрації.

Так, минулого року Державний комітет нацбезпеки виявив приховану майнінг-ферму, замасковану під теплицю в одному із селищ, що включала близько 2500 одиниць майнінгового обладнання. А вже цього року в одному з готелів Бішкеку знайшли майнінг-ферму зі 150 «асіками». Навіть керівники державних установ бувають зацікавлені у такій діяльності. Наприклад, голова Чолпон-Атинської РЕС встановив у себе вдома незаконне обладнання для видобутку біткоїнів та цифрових активів.

Отже, неефективне регулювання призводить до конфлікту приватних та державних інтересів.

Енергетична політика

Кабінет міністрів Киргизстану у 2021 році встановив тариф на електроенергію для майнерів у розмірі 2,52 сома ($0,03), що приблизно відповідає тарифам інших країн регіону. Протягом 2022-2025 років дані тарифи будуть індексуватися відповідно до офіційного рівня інфляції в країні. Головна проблема полягає в тому, що до майнінгу, а також низки інших галузей (наприклад, видобутку золота) застосовується додатковий коефіцієнт 2, що означає вищі тарифи для даної категорії користувачів. Як результат – офіційно зареєстровані майнінгові компанії виявляються менш конкурентоспроможними у порівнянні з «тіньовими» майнерами. Відповідно, держава також недоотримує значний обсяг податків.

Прессекретар Казахстанської асоціації блокчейн-технологій Азамат Ахметжанов визнає проблему:

«Дефіцит електроенергії у Киргизстані створює додаткове навантаження на наявних майнерів біткоїна. У цьому контексті значного зростання кількості майнінгових ферм у країні не варто очікувати. Але Киргизстан має значні перспективи щодо генерації потужностей за допомогою приватних інвестицій і будівництва невеликих гідроелектростанцій, частина енергії з яких може бути використана для майнінгу біткоїна».

Рекомендації

Все це свідчить про те, що Киргизстан значною мірою не використовує власний потенціал для розвитку біткоїн-індустрії загалом і майнінгу зокрема. Для досягнення задовільних результатів у найближчі роки доцільно дотримуватися низки рекомендацій.

1. Акцент державного регулювання має зміститися з адміністративного та податкового тиску на створення оптимальних умов для розвитку Біткоїн-стартапів та інфраструктури. Позитивний ефект від залучення іноземних інвестицій значно прискорить економічний та технологічний розвиток у країні.

2. Тарифи на електроенергію для майнерів у Киргизстані мають бути зменшені відповідно до рівня інших промислових користувачів. Такі заходи дозволять знизити частку нелегальних майнінгових ферм та збільшити податкові надходження до бюджету.

3. Населення та бізнес повинні мати доступ до об’єктивної інформації про Біткоїн (як у технологічному, так і фінансовому аспектах). Розуміння переваг та особливостей пірингової платіжної системи дозволить їм зробити більш раціональний вибір, що відповідатиме їхнім та суспільним інтересам. Залучення якісних міжнародних освітніх Біткоїн-проєктів може бути вкрай ефективним.

Послідовна реалізація даних кроків збільшить ймовірність перетворення Киргизстану в одного із регіональних лідерів у середньостроковій перспективі.