Міфи про Біткоїн: «Це схема Понці»

Головний аргумент цієї тези – тут немає ніякої цінності, і вся мета існування Біткоїна – збагатити Сатоші Накамото і спекулянтів, які багато років тому закупилися монетами за безцінь, а тепер обманом змушують інших їх купувати за вищою ціною.

Ключовою характеристикою схеми Понці є те, що прибутки, обіцяні раннім інвесторам у підприємство, що не існує, виплачуються грошима, вкладеними в схему пізнішими інвесторами. Такі види шахрайства розпадаються, коли просто не залишається нових людей, яких можна було б втягнути до «інвестування» в проєкт. У цей момент перші інвестори перестають отримувати віддачу від своїх початкових інвестицій, і стає зрозуміло, що вся схема була заснована на помилкових переконаннях та обмані, а не на якійсь законній інвестиційній стратегії чи продукті.

Очевидно, що Біткоїн не є схемою Понці з двох ключових причин: 1) Біткоїн існує для того, щоб створювати реальну цінність і практичну корисність своїм власникам, 2) Біткоїн не потребує нових інвестицій, щоб продовжувати функціонувати.

Для практичної цінності Біткоїна не потрібні нові інвестиції

В окремій статті я вже розвінчав аргумент щодо вигаданої відсутності внутрішньої цінності біткоїна, але важливо висвітлити це саме ще раз, оскільки він також є частиною твердження про схему Понці. У схемі Понці немає продукту, бізнес-плану чи інвестиційної стратегії, які ведуть до прибутку. Натомість гроші для оплати старим інвесторам надходять від нових інвесторів.

У випадку з біткоїном інвестори просто використовують або спекулюють на ціні цифрових грошей. Протягом багатьох років Біткоїн проілюстрував свою цінність як аполітичні цифрові гроші, і ті, хто купує його сьогодні, використовують його як гроші або, принаймні, як засіб збереження вартості.

Крім того, Біткоїн взагалі не потребує входження в систему нових користувачів, для того, щоб теперішні користувачі могли отримати вигоду. Примітно, що поточна швидкість емісії біткоїна в 3,8% впаде приблизно до 1,9% після події халвінгу (від англ. halving, «вполовинення») наступного року.

У світі з таким низьким темпом зростання пропозиції та постійною базою користувачів (старі користувачі не вибувають, а нові не приходять) і через неминуче підвищення продуктивності глобальної економіки, зумовлене удосконаленням технологій та іншими факторами, власник біткоїнів повинен мати можливість придбати більше товарів і послуг, ніж він міг би придбати з тою ж кількістю монет на кілька років раніше.

Іншими словами, у цьому гіпотетичному сценарії Біткоїн забезпечував би практичну корисність як засіб збереження вартості.

Слід також пам’ятати, що рівень емісії Біткоїна буде продовжувати скорочуватися вдвічі кожні чотири роки, доки не буде викарбуваний останній біткоїн, після чого рівень емісії буде на рівні 0%.

Усі форми грошей нагадують схему Понці

Протягом багатьох років навколо Біткоїна як щодо схеми Понці висувалося багато різних аргументів, але той, який висунув лауреат Нобелівської премії з економіки та колоніст «Нью-Йорк Таймз» Пол Кругман у січні 2018 року, є ідеальним прикладом для розвінчування іншого аспекту у твердженні про схему Понці.

У своїй публікації з цього приводу Кругман вказав на слова нобелівського лауреата Роберта Шиллера і назвав Біткоїн бульбашкою, яка у підсумку погано закінчиться для всіх, хто володіє активом:

«А як щодо того, що ті, хто купив біткоїн на ранньому етапі, заробили величезні гроші? Що ж, люди, які інвестували з Берні Медоффом, також заробляли багато грошей протягом тривалого часу, або принаймні так здавалося».

«Як зазначає Роберт Шиллер, провідний світовий експерт із фінансових пірамід, надуті ціни на активи схожі на «схеми Понці, які виникають природно». Ранні інвестори у фінансовій піраміді заробляють багато грошей, оскільки залучаються нові інвестори, і ці прибутки приваблюють ще більше людей. Процес може тривати роками, перш ніж щось — перевірка реального стану речей або просто вичерпання пулу потенційних жертв обману — приведе вечірку до раптового, болючого кінця».

Те, що Кругман пише тут, не є неправильним. Але ключова проблема його аргументу полягає в тому, що останній також стосується будь-якої іншої форми грошей, у тому числі його улюблені долари США. Як казав у минулому співзасновник AngelList Навал Равікант, гроші — це бульбашка, яка ніколи не лопне.

Слід пам’ятати, що долар США пробився як гроші через початковий зв’язок із золотом. Існував принаймні певний зв’язок між доларами США і золотом, доки президент США Річард Ніксон не закрив «золоте вікно» у 1971 році.

Отже, доцільно взяти аргументи Кругмана проти Біткоїна і застосувати їх до золота. Звичайно, золото має деякі немонетарні варіанти використання (наприклад, електроніка та ювелірні вироби), але переважна більшість його вартості походить від широко розповсюдженого припущення, що воно корисне як гроші (або, принаймні, як засіб збереження вартості).

Іншими словами, ті, хто раніше побачив цінність золота як форми грошей, виграли, оскільки така точка зору стала більш домінантною в усьому світі. І тепер, як це звучить?

Отже, Кругман має рацію, наводячи аргумент про «природну схему Понці», коли йдеться про Біткоїн. І Міжнародний валютний фонд (МВФ) також заявляв про це в минулому.

Схема Понці з прив'язкою до золота була початковою основою для вартості долара США, а тепер її вартість заснована на здатності уряду США належним чином управляти найбільш ліквідною і популярною резервною валютою світу. Це триватиме вічно? Історія свідчить, що ні.

Це означає, що у далекій перспективі долар США також є схемою Понці.

Це гостьова публікація. Висловлені думки автора є його власними та не обов’язково збігаються з позицією Bitcoin Magazine або BTC Inc.