Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав до термінового розширення інфраструктури цифрових активів. Про це він заявив під час виступу на урядовому засіданні, передає сайт голови держави.
За його словами, країна повинна оперативно адаптуватися до нових технологій. Президент зазначив, що багато криптокористувачів у Казахстані досі працюють у так званій «сірій зоні». Лише близько 5% біткоїн-інвесторів використовують регульовані платформи в Міжнародному фінансовому центрі «Астана» (МФЦА).
«Терміново необхідно створити інфраструктуру для ширшого легального обігу цифрових активів. Фінансові регулятори мають зосередитися на розробці відповідної законодавчої бази», - зазначив Токаєв.
Говорячи про цифрові активи, голова держави також торкнувся питань кібербезпеки та захисту шахрайства. За його словами, у Казахстані щороку фіксують понад 20 000 випадків скаму, пов'язаного з криптовалютами.
«Наше завдання — не лише запровадити нові фінансові технології, а й забезпечити надійний захист громадян від кіберзагроз, включаючи розширення заходів щодо протидії інтернет-шахрайствам», — заявив він.
Ще торік фінансовий регулятор Казахстану активізував зусилля проти нелегальних криптобірж. За цей період в країні закрили 36 незаконних платформ із загальним оборотом у 60 млрд тенге (близько $112,84 млн).
Для розв'язання цієї проблеми Токаєв доручив створити нормативно-правову базу, яка сприятиме розвитку крипторинку в Казахстані. В умовах світової економіки, що змінюється, країні «будуть потрібні нестандартні і сміливі рішення», заявив президент.
Ліцензії від МФЦА наразі є лише у 10 платформ торгівлі криптовалютами. Серед них – Bybit, Binance, Upbit та інші.
У Казахстані протягом останніх двох років спостерігалось стрімке скорочення Біткоїн-галузі через суворе регулювання. Після ухвалення нових податкових ставок компанії, зайняті видобутком біткоїнів, почали стрімко виїжджати з цієї країни.Водночас Міністерство цифрового розвитку наголосило, що майнери «великої економічної користі не приносили».
З початку 2024 року відомство виявило 11 фактів організації незаконних майнінгових ферм, загальна сума злочинного доходу яких становила майже 440 млн тенге (майже $840 000).