Власники біткоїнів розподілені досить нерівномірно за регіонами світу. До того ж вищий рівень доходу жителів не завжди супроводжується активнішим використанням біткоїна. Середньосвітовий рівень володіння цифровими активами наразі становить 4,2% – понад 420 млн людей володіють або регулярно користуються біткоїном та криптовалютами.
Згідно з картою, опублікованою платформою TripleA, регіоном з найбільшою кількістю користувачів цифрових активів є Азія (260 млн). Далі йде Північна Америка з показником близько 54 млн, Африка з 38 млн, Південна Америка з 33 млн, Європа з 31 млн і Океанія з 1,5 млн. Тобто Європа посідає передостаннє місце в рейтингу і знаходиться позаду не лише Азії й Північної Америки (що не дивно), а й Африки й Південної Америки.
Звичайно, порівняння лише за абсолютними показниками також може бути не дуже об’єктивним з огляду на те, що загальна кількість населення на різних континентах значно різниться: Азія – 4,5 млрд людей, Північна Америка – 579 млн, Африка – 1,2 млрд, Південна Америка – 423 млн, Європа – 746 млн, Океанія – 44 млн.
У перерахунку на відсоток населення, що володіє біткоїнами, отримуємо: Азія – 5,7%; Північна Америка – 9,3%; Африка – 3,2%; Південна Америка – 7,8%; Європа – 4,2% та Океанія – 3,4%. Тож у відносному вимірі Європа випереджає Африку з Океанією, але все ж залишається значно позаду Азії, а також Північної та Південної Америки. Щобільше, використання біткоїнів у Європі зараз є меншим за середньосвітовий рівень.
Можна виділити декілька основних факторів, що перешкоджають зростанню кількості біткоїн-власників у Європі.
В Європі дуже багато обмежень щодо придбання й використання біткоїна, а KYC/AML-вимоги (ідентифікація особистості) стала нормою. Хоча уряди стверджують, що такий підхід спрямований на захист споживачів і запобігання відмиванню грошей, він створює невизначеність та проблеми для підприємств і приватних осіб, які хочуть використовувати цифрові активи. Ухвалення закону MiCA (Markets in Crypto-Assets) та просування CBDC (цифрових валют центробанків) лише посилить цю тенденцію найближчим часом.
Більшість європейців вважає, що банківські та інші традиційні фінансові установи досить ефективно виконують свої функції, тому не поспішають активно використовувати альтернативи у вигляді біткоїна. Проте криза одного з найбільших швейцарських банків Credit Suisse та його поглинання UBS свідчить про наявність фундаментальних проблем у європейській фінансовій системі, заснованій на використанні часткового резервного покриття. Попри те, що традиційні платіжні системи на зразок Visa та Mastercard досить вдало здійснюють фіатні перекази, швидкість та вартість таких послуг значно поступаються Lightning Network та іншим протоколам другого рівня на базі Біткоїна.
Європейці традиційно надають перевагу консервативним інвестиціям та активам із мінімальним ризиком. Популярні ЗМІ зображують біткоїн як вкрай спекулятивний та високоризиковий актив. Нерозуміння різниці між біткоїном та альткоїнами створює хибне уявлення про ймовірність того, що BTC може впасти до нуля за певних обставин. На відміну від інших регіонів світу, у Європі немає спеціалізованих Біткоїн-університетів і дуже не вистачає спеціалізованих освітніх програм та заходів, що можуть підвищити загальне розуміння ситуації населенням.
Звичайно, не можна сказати, що в Європі зовсім немає можливостей для отримання необхідних знань та переходу на стандарт Біткоїна. Зокрема у Європі регулярно проходять такі масштабні Біткоїн-конференції, як Bitcoin Amsterdam, BTC Prague, Baltic Honeybadger тощо, де можна на власні очі побачити й поспілкуватися з відомими біткоїнерами зі всього світу. Але, як доводить практика, цього виявляється недостатньо, щоб зберігати глобальну конкурентоспроможність для Європи.
Розуміння цих аспектів дуже важливо й для України у контексті її руху в напрямі адаптації MiCA до національного законодавства. З одного боку, шлях європейської інтеграції передбачає наближення вітчизняних норм та правил до європейських стандартів. З іншого боку, обмеження, цифровий контроль та просування CBDC суперечать принципам фінансової свободи та інтересам більшості населення. До того ж Україна є одним зі світових лідерів із використання біткоїна і для збереження глобальної конкурентоспроможності необхідно підтримувати цей статус.
Глобальні тренди використання біткоїна виявляються дуже схожими до розповсюдження інтернета. Сьогоднішнє використання цифрових активів відповідає поширенню інтернета станом на 1998 рік. Усім вже відомо, що в наступні роки він став настільки популярним, що охопив переважну більшість населення по всьому світу. Отже, незабаром ми можемо побачити таку саму картину й відносно біткоїна, а кількість користувачів цифрових активів може досягти 1 млрд вже за кілька років.
Проте, на жаль, за відсутності системних реформ та зміни регуляторних пріоритетів відставання Європи лише зростатиме. Це стосується як використання біткоїна, так й інших елементів Біткоїн-екосистеми (наприклад, майнінгу, де міфи щодо екологічного впливу видобутку монет використовуються для запровадження нових податків та обмежень). З цих причин Глобальний Південь, Близький Схід (зокрема Дубай) та Південно-Східна Азія (особливо Сінгапур та Гонконг) стають значно привабливішими регіонами для представників індустрії.