Українська влада планує доопрацювати закон «Про віртуальні активи» відповідно до положень європейського законопроєкту про регулювання Біткоїна та криптовалют (MiCA). Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації, пише ForkLog.
Там уточнили, що статус України як кандидата на членство до Євросоюзу зобов'язує країну адаптувати законодавство до європейських стандартів. Тепер Мінцифри разом із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Нацбанком та іншими учасниками ринку працюють над відповідними правками.
«Перегляд, можливо, стосуватиметься навіть ухваленої класифікації віртуальних активів. Також переглядатимуться умови первинної пропозиції таких активів і багато іншого», – зазначили у міністерстві.
У НКЦПФР додали, що закон також потрібно оновити для подальшого розроблення норм з оподаткування Біткоїна та криптовалют, які підготують окремим законопроєктом.
Нову редакцію документа орієнтовно представлять наприкінці 2022 року.
У вересні 2021 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про віртуальні активи», який регулює обіг Біткоїна та криптовалют в Україні.
Проте за місяць президент Володимир Зеленський його ветував. Лише у лютому 2022 року парламент ухвалив оновлений документ з огляду на вимоги глави держави.
У березні президент підписав закон, але він набуде чинності лише після ухвалення змін до Податкового кодексу – потрібно окремо прописати особливості оподаткування Біткоїна та криптовалют.
У результаті за регулювання ринку віртуальних активів в Україні відповідатимуть Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також Національний банк.
«Регламент ринків криптоактивів» (MiCA) – законодавство, запропоноване Єврокомісією. За задумом воно має стимулювати інновації, зберігаючи при цьому фінансову стабільність і захищаючи інвесторів від ризиків. Це, своєю чергою, надасть юридичну ясність і визначеність емітентам і постачальникам цифрових активів.
Нові правила дозволять операторам, які уповноважені в одній державі – члені ЄС, надавати свої послуги на всій території союзу.
Захисні заходи містять вимогу достатності капіталу, фінансове забезпечення безпеки активів, обов'язкову процедуру подання скарги, доступну інвесторам, і права інвестора щодо емітента.