Чергова банківська криза – ось чому я зберігаю гроші в біткоїні

Це було неминуче і залишатиметься неминучим у тій чи іншій формі, доки ця система існує. Коли виходом із ситуації є друкування грошей, яке нічого не виправляє, крах завжди буде неминучим.

Розмірковуючи про події цих вихідних, я відчуваю, що це лише початок, підготовка до того, що може статися у найближчі кілька років; повільний колапс фінансової та банківської систем, які системно залежать від збільшення рівня кредиту та боргу та застрягли між періодами інфляції та майже крахом, коли фінансові важелі тягнуть у протилежних напрямках.

Річ у тім, що цей крах викликала Федеральна резервна система, і її неминучий розворот до кількісного пом'якшення стане крайнім рубежем для наступного краху. Пом'якшення – єдине рішення для проблеми, яку воно спричиняє. Перефразовуючи Джефа Бута, систему не можна виправити зсередини. Вони зайшли надто далеко, і шляху назад немає.

Антикрихкість

Крах Silicon Valley Bank (SVB) показав, наскільки крихкою стала система, у той час, як ФРС відчайдушно намагається зупинити хвилю інфляції, яка захлеснула західний світ за останні півтора року. Вони називають це «руйнуванням попиту», кодом для навмисного та штучного підвищення вартості капіталу з метою викликати безробіття. Чим менше людей працює, тим менше людей витрачають, що допоможе послабити підвищувальний тиск на ціни, спричинений кількісним пом'якшенням, «вертолітними грошима» та руйнуванням ланцюжків постачання, які визначили епоху COVID-19 на початку 2020-х років.

Єдиною відповіддю було друкування грошей, щоб знизити прибутковість, підняти ринки, утримати систему краху. Однак, щоб зберегти довіру, ФРС швидко змінила тенденцію, беручи участь у найагресивнішому циклі посилення контролю за всю історію. Наслідки тепер починають проявлятися у банківській системі.

Хто знає, скільки банків уже неплатоспроможні та щосили намагаються утриматися на плаву? Хто знає, скільки екстрених нарад на минулих вихідних було проведено переляканими керівниками, які відчайдушно намагалися залатати дірки у своїх балансових звітах, поки інвестори та вкладники не схаменулися?

Проблема з крахом банків полягає в тому, що всі вони тримаються на довірі. Якщо банк втрачає довіру, подальше виведення депозитів може зробити з нього банкрута, навіть якщо до цього все було нормально. Це пророцтво, яке самоздійснюється. І зараз це системний ризик.

Рішення щодо 100% забезпечення депозитів після краху SVB було спрямоване на збереження довіри за будь-яку ціну, щоб запобігти наступному масовому падінню банків, а потім і наступному. Федеральна влада відчайдушно намагається зупинити цю напасть, перш ніж вона пошириться. Їм потрібно розібратися з інфляцією перед тим, як вони зможуть знову почати друкувати гроші. Принаймні вони так кажуть.

Зі стовідсотковим гарантуванням ФРС, по суті, вже зробила поворот. Гроші не з'являються з нізвідки, хіба що ви працюєте у ФРС.

Хоча нова програма банківського термінового фінансування не називається «кількісним пом'якшенням», я не бачу суттєвої різниці. Позичати гроші банкам під активи із заниженою вартістю, щоб вони не відображали свої втрати на ринку – це ні що інше, як бухгалтерська алхімія, друкування тіньових грошей під іншою назвою.

Приховані недоліки у системі

Коли ринки облігацій впали до поточного рівня, це змусило мене замислитися над тим, що може статися наступного разу. Я підозрюю, що пенсійні фонди мають великі проблеми. Як довго вони зможуть виживати на ведмежому ринку облігацій? Скільки капіталу вони втрачають виконуючи зобов'язання, які вони ніколи не зможуть відшкодувати? Скільки часу пройде, поки Федеральна резервна система не втрутиться, щоб призупинити їхні облігації?

Скільки часу залишилося до того, як вони знову почнуть відкрито друкувати гроші, знижуючи дохідність настільки, що пенсійним фондам доведеться збільшувати левередж для того, щоб знову виконувати свої зобов'язання? Це циклічно. Це буде відбуватися, доки просто не перестане існувати.

Друкування грошей викликало цю проблему у формі кількісного пом'якшення. Друкування грошей – єдиний вихід із нинішнього фіаско. Це неминучість. Водночас друкування грошей лише погіршить ситуацію.

Це цикл, приречений повторюватись, поки це не стане неможливим. Наступні кілька років, ймовірно, будуть нестабільними з періодами пом'якшення і посилення, поки ФРС боротиметься з інфляцією, а потім з подальшим фінансовим крахом – смертельний танець, який межує з гіперінфляцією і повним фінансовим крахом в циклах, що чергуються.

Біткоїн принципово відрізняється. Я чув, що сьогодні американські ходлери називають гроші часом, а інфляцію – крадіжкою часу. Маніпулювання грошима є маніпулювання часом всім тих, хто змушений заробляти життя працею. Біткоїн – це просто покращена система, повністю незалежна від примх людини, поза досяжністю панівного класу, якому, здається, завжди кортить смикнути за важелі управління складною системою. Я зберігаю свої гроші в біткоїні, щоб залишатися поза цим впливом. Ціна, яку я плачу, – це волатильність фіата, але, на мій погляд, воно того варте.

Біткоїн стає важливішим, ніж будь-коли, і я думаю, що люди починають це розуміти.

Це гостьовий пост Міккі Косса, випускника Вест-Пойнта зі ступенем економіки. Він провів чотири роки у піхоті, перш ніж перейти у фінансовий корпус. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.