Фіат підриває віру, а Біткоїн робить нас людяними

Нам потрібна віра. Віра – те, заради чого ми живемо, те, що формує нашу мораль, визначає наше метафізичне існування. Нам потрібна віра, бо нам потрібна мета. Віра є необхідною частиною повноцінного життя, і традиційно люди цінували свої переконання понад усе. На жаль, фіатні гроші підривають наші переконання так само як Nickleback принижує музику, а Джоел Остін – християнство.

У випадку з фіатними грошима кінцевим результатом є те, що ті, хто виграють, ні в що не вірять, принаймні, у традиційному розумінні. А якщо ти ні у що не віриш, то ти нігіліст. Ви, ймовірно, погодитеся, тому що люди при владі дуже схожі на внутрішньопартійних лідерів у «1984» Джорджа Орвелла. Вони змінюють свої переконання залежно від того, що їм каже владна верхівка, і роблять це за командою. Та що там говорити, ми ж бачили це в реальному житті під час пандемії COVID-19.

Це тема цього есе: що сталося? І як так вийшло, що так багато людей готові так швидко змінити свої переконання по команді уряду? Чому так багато людей, особливо представників засобів масової інформації, вчених та бюрократів усіх мастей, стали підлабузниками, згодними з усім, що нам каже уряд?

Одержимість фіатом

Фіат робить нас одержимими грошима. Це відбувається тому, що ми приділяємо цьому надто багато уваги.

Оскільки фіатні гроші постійно знецінюються, люди, які мають якийсь капітал, змушені інвестувати свої гроші, щоб не відставати від цього знецінення. Чим більше у вас грошей, тим більш одержимим ви стаєте. Помірно багаті вивчають акції та нерухомість. Дуже багатим доводиться досліджувати венчурні фонди, приватні інвестиційні компанії та компанії, створені спеціально для злиття з іншою приватною компанією (SPAC). Поговоріть з будь-якою багатою людиною, і вона, швидше за все, розповість про угоди, в яких бере участь, бо це єдине, у що вони справді вірять. Єдиний спосіб залишитись багатим у фіатній економіці – бути по-справжньому одержимим грошима, залишаючи дуже мало місця для щирих переконань. Фіатні гроші винагороджують боягузів, які пристосовуються, і ці люди стають по-справжньому багатими. Ідеологічна різноманітність вітається в цих місцях так само як Баррі Сілберт в офісах Gemini.

На іншому кінці ті, хто не має заощаджень, засипані кредитними пропозиціями. Позики та кредити легко доступні, тому у тих, хто не має заощаджень, є можливість збільшити споживання. У поєднанні з рекламою, пропагандою та відсутністю накопичень споживання стає дедалі активнішим. На жаль, це поневолює людей на довгі роки, а то й на все життя, оскільки борг можна пролонгувати, а споживання загалом зростає. Принципи, переконання і багато іншого приноситься в жертву боргу. Подібно до того, як людина з надмірною вагою завжди чекає до завтра, щоб почати дієту, борговий цикл відкладає щиру віру.

У будь-якому випадку, у фіатній системі єдине тверде переконання більшості людей – це переконання у верховенстві грошей. На жаль, гроші – це жахливий і всепоглинальний бог, який вимагає жертвувати всім, що робить життя значущим.

Що завгодно за гроші

Верховенство грошей означає, що інші переконання відсовуються на другий план, їхнє значення стає менш важливим і вони, як правило, знецінюються. У біблійні часи збирачі податків та повії часто заробляли більше грошей, ніж інші. Проте вони вважалися гіршими, ніж покидьки. Чому? Тому що вони порушували щось священніше за гроші: суспільну мораль і віру. Порушити їх означало порушити те, ким ви є.

Це не поодинокий приклад. Найчастіше й у більшості місць вважалося цілком безчесним заробляти гроші користуючись з суспільства. Якби ви заробляли гроші шляхом шахрайства, у вас могли б бути гроші, але ваша репутація була б втрачена, і багато людей не хотіли б мати б з вами справу. Вважалося зовсім неприйнятним забирати чуже майно шляхом обману чи якимось чином завдавати шкоди суспільству. Нині це називається маркетингом. То що змінилося?

Деградація політики

Фіатні гроші псують спільноти, тому що роблять їх повністю залежними від центрального контролю і, отже, від його доброзичливості. Навіть найбільш тиранічний монарх минулого не міг контролювати гроші тією мірою, якою сьогодні це можуть зробити центральні банки. Центральні банки фігурували у п'ятому пункті Комуністичного маніфесту не просто так. Карл Маркс визнавав невід'ємну функцію грошей у будь-якій спільноті та бажання контролювати їх. Невипадково тоталітарні спільноти у XX столітті, у яких була повністю витіснена культура, деградували. Ми всі зомбі для некромантії центрального банку.

Раніше люди вірили у речі та були готові боротися за них, особливо проти гноблення. Саме це призвело до духу 1776 року. Віра була тим, що об'єднувала спільноту.

Проте, дивлячись на сьогоднішній стан політики, цілком зрозуміло, що більшість конфліктів відбувається через гроші та владу, а не через віру. Фіатні гроші настільки сильні, що вони стали єдиним, за що борються. Віра поступилася місцем владі друкувати гроші. Звичайно, це означає, що переконання податливі, і звідси більше психопатичної поведінки лідерів.

Чому те, у що ми повинні вірити, постійно змінюється? Як так склалося, що туалети для трансгендерів так швидко стали такою проблемою? Чи Україна? Чи тероризм? Переконання, яким вони кажуть вірити, є більш непослідовними, ніж заяви CSW до судів. Коротка відповідь: вони роблять це тому, що можуть.

Знецінення роботи

Як згадувалося вище, раніше робота мала деякі обмеження, але тепер, більш ніж будь-коли, погоня за вигодою сприймається і навіть прославляється як шляхетне заняття. Таким чином, люди прагнуть бути психопатичним інвестиційним банківським персонажем, який зробить усе заради грошей. Моральний нігілізм їх не хвилює.

Звичайно, мова йде не лише про інвестиційний банкінг, а й про багато інших професій. Мета завжди полягає в тому, щоб піднятися сходами влади за будь-яку ціну. Статус присуджується вже не на основі характеру, а на основі грошей та влади. Фіатні гроші перетворили роботу на місце, де вмирають переконання. Мета отримати більше грошей стала всепоглинальною та повністю відсунула переконання на другий план.

Токсичний максималізм

Одна з речей, які я помітив у Біткоїн-спільноті, це те, наскільки злісним вона може бути щодо людей, яких зустріли б з розкритими обіймами в будь-якій іншій спільноті. Венчурних капіталістів, таких як Рауль Пал та Марк Кубан, поважали б за їхній вплив та гроші в будь-якому іншому місці. Проте в Біткоїн-індустрії ми не звертаємо на них уваги й можемо запросто поставити під сумнів їхнє розуміння або навіть висміяти їхню дурість. У Біткоїні не можна купити вплив. Ви не будете попереду всіх, тому що у вас впізнаване ім'я.

Біткоїн децентралізований, і нам це подобається, крапка. Будь-хто, хто намагатиметься говорити за Біткоїн і змінити його, буде справедливо висміяний як той, хто завдає шкоди спільноті. Якщо ви спробуєте використовувати цю спільноту у своїх цілях, вас уникатимуть як ідеологічну п'явку.

Альткоїнери називають це «токсичним Біткоїн-максималізмом», але такий захист спільноти – це добре. Токсичний максималізм – це не просто імунна система, що підтримує чистоту переконань. Це відмова від фіатної моделі ведення справ. Фіатні інститути торгують статусом, впливом та грошима, і їхні переконання можна змінити за певну ціну. Біткоїнери принципові, і ніхто не може казати нам, як має бути. Це головна особливість децентралізації. Вузол, який я запускаю, належить мені, і ви не можете змінити його. Немає єдиної точки відмови для отримання хабаря.

Порівняйте це з тим, що почав робити Greenpeace USA після того, як виконавчий директор Ripple виділив йому 5 мільйонів доларів. Він розпочав політику «страху, невпевненості та сумнівів» з приводу Біткоїна, бо його переконання продаються. Це фіатна установа, яку можна купити. Кантильйонери не можуть зрозуміти біткоїнерів, бо вони звикли прокладати собі дорогу у всьому за допомогою своїх надрукованих доларів. Фіатні раби не можуть зрозуміти біткоїнерів, тому що вони звикли змінювати свої переконання, коли від їхньої зміни залежить їхня фіатна робота. Біткоїнерів неправильно розуміють, бо ми маємо переконання, які не продаються. Ми не принижуємось.

Альткоїни підривають переконання

Однак альткоїни досить швидко підривають переконання. Щоб у цьому переконатися, достатньо поглянути на Еріка Вурхіса, Трейса Майєра та Уді Вертхаймера. Тієї хвилини, коли ви відмовляєтеся від своєї віри й приймаєте альткоїни, вам доводиться багато викручуватися, щоб виправдати свою зарплату. Доводиться займати неприйнятні позиції та підтримувати все більш і більше дурні проєкт, щоб заручитися підтримкою якихось союзників.

На щастя, коли ці проєкти зазнають краху, їхня репутація руйнується разом із ними. Альткоїни працюють за тією ж фіатною системою хабарництва з використанням друкованих грошей, але з набагато більшою волатильністю та без монополії на насильство. Отже, дуже легко змусити альткоїнерів прийняти будь-яке переконання. Ось чому їхні пропозиції можуть бути такими дурними і все ж знаходити прихильників. Ви можете придбати собі вплив. Але, звісно, без насильства це неможливо. Тож у певному сенсі їхній крах так само неминучий, як безглузда публічна заява Сема Бенкмана-Фріда.

Венчурних капіталістів, засновників альткоїнів та Біткоїн-шахраїв дуже засмучує те, що неможливо знецінити децентралізовані переконання біткоїнерів. Це різко контрастує з фіатним світом: просто заплатіть трохи грошей за вплив і все буде добре. Але ви не можете вчинити так само у Біткоїні. Жодні гроші не змусять токсичних максималістів полюбити вас. Біткоїнери без вагань відмовлять вам, і не буде центрального комітету, який можна було б підкупити. Правила тут інші, бо Біткоїн справді децентралізований.

Біткоїн та перші принципи

Біткоїнери збагатили свої переконання. Ми навчилися думати самостійно через аналіз за допомогою перших принципів. Замість того, щоб проковтнути те, що нам продають, ми навчилися аналізувати та робити власні висновки. Ось чому так багато біткоїнерів дають шанс м'ясоїдству, посту чи християнству. Зараз вони не в мейнстримі, але історично вони були важливими з певної причини. Той факт, що великі сільськогосподарські компанії (Big Ag) зіпсували їжу, або що пост виглядає безглуздо через великі продовольчі компанії (Big Food), або що марксизм у багатьох своїх проявах прищепив атеїзм, не вислизнув від уваги біткоїнерів. Вони дивляться на ці речі свіжим поглядом, бо з наших очей упала пов'язка з фіатних грошей.

Іншими словами, наші вірування, які колись були знецінені, знову відродилися завдяки аналізу перших принципів. Переконання стали більш реальними та особистими завдяки самоаналізу та логічному аналізу. Це контрастує з переконаннями фіатної системи, які є фальшивими та туманними, бо вони прищеплюються пропагандою. Поговоріть з будь-яким біткоїнером, і ви, ймовірно, побачите, що він має набагато твердіші переконання, ніж типовий фіатний раб. Це не збіг. У фіатній системі ви говорите все, що завгодно, аби догодити та просуватися вперед. З Біткоїном ви говорите те, у що вірите.

Шукачі вигоди ні в що не вірять

Віра у фіатній системі – це засіб, а не мета. Більшість людей дотримуються гнучких систем переконань, завдяки чому вони просуваються у своїй кар'єрі. Особливо це стосується інститутів, найбільш заражених фіатом: наукових кіл, ЗМІ, урядів, Голлівуду та венчурного капіталу. Найбільш успішні в цих установах ті, хто вірить у те, що найзручніше для просування вперед. Оскільки це часто є платою за визнання, їхні переконання легко сприймаються без особливих роздумів і не аналізуються щодо невідповідностей.

Сюди також можна віднести політичні інститути – здатність визначити настрої своїх колег та начальників та коригувати свої переконання є ключем до успіху у цих місцях. Це зіпсовані люди, нігілісти за своєю суттю, які вірять лише в силу. Для мене це взагалі не люди. І не випадково моральні цінності людей у цих місцях часто зовсім зіпсовані. Щоб ви не сумнівалися, я нагадаю вам, що Джеффрі Епштейн не вбивав себе.

Віра необхідна, щоб бути людиною

Віра є необхідною частиною людського буття. На жаль, фіатні гроші пригнічують наші переконання, і чим більше ми інтегруємося у фіатну систему, тим більш нігілістичними ми стаємо. Чим більш нігілістичними ми стаємо, тим менше ми людяні.

Біткоїн знову повертає нас до переконань, бо гроші більше не наш господар, а наш слуга. Гроші працюють на нас і є технологією заощаджень. Це більше не наш господар, який поневолює нас боргами чи примусовими інвестиціями.

Віра є необхідною умовою всього, що має сенс у житті. Мораль та ціль. Сумно бачити, що ці важливі речі знищуються фіатними грошима. Слава Богу, що є Біткоїн. Саме тут ваш шлях звільненої людини може розпочатися наново.

А тепер ідіть та навчайтеся.

Це гостьовий пост Джиммі Сонга, Біткоїн-розробника, викладача, підприємця та програміста з більш ніж 20-річним досвідом. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.