Надзвичайно важливий шлях до самостійного зберігання біткоїнів

Однією із багатьох речей, які роблять біткоїн таким дивовижним активом, є можливість стати володарем власних закритих ключів. Ця можливість є настільки новою і революційною, що Законодавча комісія Англії та Уельсу написала 500-сторінковий звіт, у якому пропонує створити нову форму права власності на цифрові активи.

Розмірковуючи, скільки часу знадобилося мені на те, щоб стати володарем власних закритих ключів, я зрозумів, що це може бути певною мірою повчальним для інших. Оскільки я бумер і зовсім не розбираюся в технологіях та не маю до них схильності, мені знадобилися місяці, перш ніж я відчув себе досить впевнено, щоб отримати свої закриті ключі. Мій спосіб мислення – який, підозрюю, такий же як і в багатьох інших – полягав у тому, що я довіряв сторонній біржі – що є не чим іншим, як мати боргове зобов’язання відносно біткоїнів – більше, ніж я довіряв собі. Отже, мій шлях розпочався, коли я купив невелику кількість чотирьох видів цифрових активів – один із них біткоїн – у березні 2020 року. Я купив цей біткоїн на централізованій біржі й на той момент не був достатньо обізнаним, щоб знати про закриті ключі.

В міру того як протягом 2020 року тягнулася пандемія COVID-19, а центральний банк продовжував друкувати гроші на шаленому рівні, я почав замислюватися та переживати стосовно купівельної спроможності доларів на моєму банківському рахунку в США. Тож у листопаді 2020 року я вирішив купити більше біткоїнів. І лише тоді, коли я спустився у приказкову кролячу нору й почав вивчати інформацію виключно про біткоїн, я зрозумів важливість володіння власними закритими ключами.

Мене все це збивало з пантелику та лякало, тому я не квапився, оскільки було надто багато варіантів і надто багато способів заплутатися. Тоді, як і зараз, існував запаморочливий набір апаратних і програмних гаманців на вибір; у кожного була своя думка про те, що краще. Крім того, для резервного копіювання гаманця або відновлення гаманця мені потрібно було знати про шляхи деривації та сід-фрази. Ніщо з цього не було мені знайоме, і я міг би з таким же успіхом читати грецькою. Я дійшов висновку, що не буду поспішати з переходом на закриті ключі, доки не відчую себе впевнено. Тож я тримав раніше придбані біткоїни на двох різних біржах до 2021 року.

Мені знадобився час до березня 2021 року, щоб усе осягнути. Уже тоді мені допомагав молодий стажист Кевін, який працював зі мною три місяці і який також цікавився біткоїнами – він насправді писав магістерську роботу про аспекти ризику зарахування біткоїнів на баланс компанії. Я замовив апаратний гаманець не через посередника, а безпосередньо в одного з провідних постачальників. І тоді у березні цей друг допоміг мені здійснити переказ частини моїх біткоїнів. Він показав мені та одному з моїх дорослих дітей, як це працює. Що ніхто не обговорює детально (з міркувань безпеки), так це найкращий спосіб резервного копіювання пристрою. Це зовсім окрема стаття.

Гаразд, поки що все добре. Я ніколи не почувався особливо впевнено, зберігаючи усі свої біткоїни на одному пристрої, оскільки це становило собою єдину точку відмови, тому я продовжив свої дослідження у сфері мультипідпису. Подальші дослідження та читання привели мене до того, що я знайшов дві компанії, які займаються лише біткоїнами і які надають послуги мультипідпису або сховища. Casa і Unchained Capital. Лише у вересні 2021 року я нарешті відчув, що готовий натиснути на спусковий гачок і вибрав одну із них, щоб зберігати решту своїх біткоїнів у системі з мультипідписом. Це було через 18 місяців після покупки мого першого біткоїна.

Мені здається, що деякі з технічно підкованих і схильних до технологій людей у ​​цій сфері забувають про те, наскільки лячним може бути перейти на такий рівень володіння. Багато біткоїнерів-старожилів вважають само собою зрозумілим те, наскільки крутим є шлях опанування нової технології для отримання власних ключів. Більш обізнані в технологіях люди сприймають це як невеликий пагорб; ті, хто має менше часу або бажання навчатися, сприймають це як гору Еверест. Крім того, це, як ні що інше, вимагає взяти на себе відповідальність за власні фінанси. І дехто ніколи не буде готовим до такого рівня відповідальності.

Мій шлях до того, щоб стати володарем власних закритих ключів, призвів до цікавої розмови з Кейсі Каррілло на цю тему, і він може розповісти про те, яким був цей шлях у нього.

Для мене, як для молодої людини, схильної до технологій, Біткоїн, як цифрова структура, був абсолютно звичайним. Я вважаю, що моя історія зберігання коштів не надто унікальна – так само як і в Марка Марайї, у мене був друг, який за руку завів мене в царину Біткоїна, але на відміну від випадку Марайї, він був там із того самого моменту, коли я проковтнув «оранжеву пілюлю», і тому одразу прослідкував за тим, щоб я отримав закриті ключі.

Звичайно, на той час це було у формі гарячого гаманця на моєму телефоні. Пам’ятаю, я думав, що те, як зберігатимуться мої багатства – по суті за допомогою 24 слів – було ризикованим. Мій друг пояснив, що я зруйную безпеку сід-фрази, якщо запишу її на цифровий пристрій, як я (наївний у той час стосовно належної безпеки будь-якого пароля, не кажучи вже про свою сід-фразу) звик робити з важливою інформацією. Тож усвідомлення того, що це існуватиме лише у фізичному світі, а тому піддаватиметься всім фізичним небезпекам світу, як от забудькуватий розум або пожежа, викликало у мене відчуття неспокою.

У той час я був повністю занурений в метафоричне уявлення «гаманця», тож мені було відносно легко зрозуміти різницю між кастодіальною біржею і володінням своїми закритими ключами, порівнюючи це з отриманням готівки та подальшим зберіганням її у фізичному гаманці. Як я це розумів на той момент, я відправляв свої біткоїни в інший пункт призначення, де до них не міг дістатися суб’єкт, у якого я придбав біткоїни. Тепер я розумію нюанси того, що мій гарячий гаманець не обов’язково був «пунктом призначення», а не підписантом, але на той час ця метафора виконувала свою мету. Я досі вважаю, що метафоричне уявлення гаманця ефективне для опису того, хто має доступ до грошей у вашому гаманці, на відміну від грошей на банківському рахунку: складно описати цю різницю так само ефективно, як це робить аналогія, навіть якщо вона спотворює фактичну природу того, що ми зараз називаємо біткоїн-гаманцями.

Крім цього, знадобилося ще кілька місяців, перш ніж я перейшов з гарячого гаманця на холодний гаманець. За цей період я дізнався про відмінності між ними та чому було необхідно, щоб процес генерації початкового числа відбувався поза пристроєм, підключеним до інтернету. Усвідомлення всього цього прийшло лише з кращим розумінням протоколу Біткоїна загалом. Здійснення зберігання – це паралельна подорож до розуміння Біткоїна.

Мені хотілося б вірити, що, за винятком заможних людей, які, зазвичай, так чи інакше проводять посилені дослідження щодо зберігання свого багатства, сума інвестованих коштів (і, отже, втрачених, якщо сід-фраза забута тощо) сильно корелює зі знанням щодо Біткоїна. Але, як не дивно, я виявив незначну кореляцію: деякі люди вживають серйозних заходів, щоб захистити мізерні суми біткоїнів, а деякі мають мільйони доларів на одній біржі. Швидше за все, це лише результат раннього етапу впровадження, і це зміниться, в міру того як цінність біткоїна буде розуміти більше людей.

Загалом, я думаю, що багато хто захоче отримати певну допомогу, коли спочатку дізнається про різні види зберігання біткоїнів. На мій погляд, це показує, наскільки важливо для біткоїнерів, які розуміють це, навчати інших і продовжувати намагатися відкривати шляхи для кращого розуміння того, чому самостійне зберігання є важливим.

Це гостьова публікація від Марка Марайї, підприємця, автора книги «Створити чудо - це просто» та співавтора Декларації валютної незалежності, і Кейсі Каррілло, заступника редактора Bitcoin Magazine. Висловлені є їхніми власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.