Українське суспільство доволі активно використовує біткоїн та криптовалюти, про що свідчить рейтинг, опублікований американською компанією Chainalysis у 2021 році. Україна в ньому посіла четверте місце у світі. Користувачі все більше віддають перевагу біткоїну не тільки для міжнародних розрахунків, а й для потреб внутрішнього ринку.
Попри високу активність децентралізованого фінансового сектору та визнання біткоїна платіжним засобом де-факто, його правовий статус в Україні залишається невизначеним.
Фінансові регулятори, зокрема Нацбанк, від самого початку ставилися до біткоїна з підозрою, називаючи його «грошовим сурогатом». На думку регулятора він нічим не забезпечений, та не має реальної вартості. А діяльність з його купівлі-продажу НБУ взагалі ідентифікував як «фінансову піраміду».
Згодом було здійснено декілька невдалих спроб легалізувати біткоїн і операції з ними. І, нарешті, 17 лютого 2022 року Верховна Рада прийняла закон «Про віртуальні активи», що визначив Біткоїн як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражений сукупністю даних в електронній формі.
Закон набере чинність після внесення змін до Податкового кодексу України, щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. Але чи стане регулювання обігу біткоїнів прозорим після цього?
У законі про віртуальні активи відсутнє визначення таких понять, як Біткоїн, криптовалюта, криптоактив, токен. Незрозуміло, чому віртуальні активи не можуть бути визнані засобом платежу та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи чи послуги. Немає відповіді на питання, чи є віртуальний актив і біткоїн, чи криптовалюта тотожними поняттями.
Але є і позитивне – це норма про визнання віртуальних активів нематеріальними благами, об'єктами цивільних прав. Отже, очікуємо відповідні зміни до статті 177 Цивільного кодексу України, що дозволить вносити біткоїн до статутного капіталу компаній, врегулює питання спадщини та багато чого іншого.
Вочевидь ці зміни стосуються особливостей оподаткування: податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з операцій з біткоїном та криптоактивами.
Зокрема, визначається порядок декларування доходу чи прибутку та порядок сплати встановлених податків, вимоги до ведення бухгалтерського та податкового обліку операцій з віртуальними активами.
Пропонується звільнення від податку на додану вартість операцій з віртуальними активами та послуг, що надаються постачальниками послуг, пов’язаних з віртуальними активами.
Крім цього, терміном на п’ять років встановлюється пільгове оподаткування інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами та послуг, що надаються постачальниками послуг, пов’язаних з віртуальними активами за ставкою податку на прибуток у розмірі 5%, а також від операцій з віртуальними активами для фізичних осіб за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%.
Встановлюється обов'язок сплати військового збору з суми інвестиційного прибутку від операцій з віртуальними активами для фізичних осіб за ставкою 1,5%.
Отже, попри значні зміни у законодавстві щодо закріплення певних особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, жоден із нормативних актів України сьогодні повною мірою не розкриває зміст, ознаки, функції та порядок використання біткоїна та криптовалют. Сподіваємося, що це лише питання часу.
Це гостьова публікація Алли Домбровської, кандидата юридичних наук. Висловлені погляди є її власними й не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.